На Землі є одне море, яке не торкається жодної суші, бо взагалі не має берегів (фото)

Саргасове море в Атлантичному океані не має жодної сухопутної межі. Його кордонами слугують океанічні течії, які змінюються залежно від сезону.

Про це йдеться у матеріалі dailygalaxy.

На заході Саргасове море обмежує Гольфстрім, на півночі — Північно-Атлантична течія, на сході — Канарська течія, а на півдні — Північно-Атлантична екваторіальна течія.

Національне управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA) називає його єдиним морем без сухопутного кордону.

Відсутність берегової лінії робить дослідження цього регіону особливо складними. Вчені не можуть працювати з берега, а сама вода постійно переміщується.

За однією ділянкою океану стежать понад 70 років

У 1954 році океанолог із Woods Hole Oceanographic Institution Генрі Стоммел вибрав у Саргасовому морі конкретну точку для тривалих спостережень. Вона отримала назву Hydrostation S і розташована приблизно за 25 км на південний схід від Бермудських островів.

Дослідники повертаються до цієї ділянки приблизно кожні два тижні, щоб брати зразки води.

Основна частина сучасних даних надходить із другої точки спостережень. У 1988 році приблизно за 80 км на південний схід від Бермудських островів розпочалося дослідження Bermuda Atlantic Time-series Study (BATS). Тут проби беруть щомісяця — від поверхні океану до глибини близько 4500 метрів.

Саме багаторічні спостереження дозволили науковцям порівняти нинішній стан океану з тим, яким він був кілька десятиліть тому.

Вода стала теплішою, солонішою та кислішою

Дослідження показують, що поверхневі води Саргасового моря суттєво змінилися.

Від 1983 року температура поверхні підвищилася приблизно на 1 °C. Вміст розчиненого кисню скоротився приблизно на 6%, вода стала солонішою, а її кислотність зросла більш ніж на 30%.

«Хімічний склад поверхневих вод океану у 2020-х роках уже вийшов за межі сезонного діапазону, який спостерігався у 1980-х роках, і океанічна екосистема тепер живе в іншому хімічному середовищі, ніж кілька десятиліть тому», — заявив хімічний океанограф Ніколас Бейтс, який керував аналізом.

Бейтс і його колега Родні Джонсон із Бермудського інституту океанічних наук при Університеті штату Аризона представили результати багаторічних спостережень у дослідженні, опублікованому в журналі Frontiers in Marine Science у грудні 2023 року.

Науковці зазначають, що зміни концентрації вуглецю та вуглекислого газу спостерігаються як узимку, так і влітку. Показники 2020-х років уже виходять за межі відповідних значень, зафіксованих у 1980-х.

При цьому дослідники не виявили ознак того, що темпи цих змін уповільнюються. Поверхневі води Саргасового моря нагріваються приблизно на 0,24 °C за десятиліття.

«Ці зміни зумовлені поглинанням антропогенного CO₂ з атмосфери», — пояснив Бейтс.

Океан поглинає вуглекислий газ, який люди викидають в атмосферу. Водночас здатність води поглинати цей газ у районі досліджень із 1983 року скоротилася приблизно на 6%.

Чому Саргасове море важливе для живих організмів

Свою назву море отримало від саргасових водоростей — бурих водоростей, які не прикріплюються до морського дна, а вільно плавають на поверхні океану.

Через це в Саргасовому морі сформувалася унікальна плавуча екосистема. Саргасові зарості слугують своєрідними «яслами» для молодих морських черепах. У них також живуть креветки, краби та риби, які пристосувалися до життя серед плаваючих водоростей.

До цього регіону припливають нереститися вугрі, що перебувають під загрозою зникнення, а горбаті кити перетинають Саргасове море під час щорічних міграцій.

Зміни хімічного складу води особливо важливі для дрібніших організмів. Через підвищення кислотності морської води їм складніше формувати оболонки та скелети з карбонату кальцію.

За висновками дослідників, умови для таких процесів за останні 40 років стали менш сприятливими. Зокрема, це може стосуватися вапнякових фітопланктонних організмів — мікроскопічних мешканців океану, які є важливою частиною морських екосистем.

Водночас дослідження фіксувало саме зміни хімічного складу води, а не їхній безпосередній вплив на морських черепах чи вугрів.

Причини скорочення рівня кисню також не зводяться до одного фактора. Науковці називають серед можливих причин зміну клімату, фізичні процеси в океані, газообмін з атмосферою та біологічну активність.

Чому багаторічні спостереження такі важливі

Саргасове море розташоване у відкритому морі, тому його дослідження значною мірою залежить від регулярних експедицій.

Саме тривалі спостереження дозволяють побачити тенденції, які неможливо зафіксувати за один чи кілька років. За словами Пітера Шлоссера, директора Global Futures Laboratory при Університеті штату Аризона, отримати подібну інформацію можна лише завдяки спостереженням із кораблів, які проводять протягом багатьох десятиліть.

За словами Бейтса, температура океану у 2020-х роках є безпрецедентною порівняно з найдовшим доступним рядом спостережень, який сягає 1950-х років.

Спостереження за Hydrostation S тривають і сьогодні — дослідники продовжують брати проби води в тій самій точці, яку Генрі Стоммел визначив ще 1954 року.