Війна на Близькому Сході: Китай "закручує крани" з пальним для світу

Китай наказав державним гігантам у галузі нафтопереробки негайно припинити продаж дизеля та бензину за кордон. На тлі ескалації на Близькому Сході Пекін обирає стратегію енергетичної самоізоляції задля власної безпеки.

Про це йдеться у статті Bloomberg.

Китай зупиняє експорт дизелю і бензину за кордон

Китайська влада наказала провідним нафтопереробним підприємствам країни тимчасово зупинити експорт дизельного палива та бензину на тлі загострення ситуації в Перській затоці, що ускладнило постачання нафти з одного з ключових світових регіонів її видобутку.

Хоча Китай займає лише третє місце серед постачальників нафтопродуктів до цього регіону — адже основна частина продукції його великої нафтопереробної галузі споживається всередині країни — обмеження експорту вже через шість днів після початку війни свідчить про те, що азійські держави почали зосереджуватися на забезпеченні власних потреб на тлі поглиблення кризи на Близькому Сході.

За інформацією знайомих із ситуацією джерел, представники Національної комісії з розвитку та реформ — головного економічного планувального органу Китаю — закликали негайно тимчасово припинити постачання нафтопродуктів за кордон.

Під час зустрічі на початку тижня нафтопереробним компаніям рекомендували не укладати нових контрактів на експорт і намагатися домовитися про скасування вже погоджених постачань. Водночас виняток зробили для авіаційного та бункерного палива, що зберігається на митних складах, а також для постачань до Гонконгу та Макао.

Компанії PetroChina Co., Sinopec, CNOOC Ltd., Sinochem Group і приватний нафтопереробник Zhejiang Petrochemical Co. регулярно отримують державні квоти на експорт палива. Водночас жодна з них не надала коментарів у відповідь на запити видання. У Національній комісії з розвитку та реформ також не відповіли одразу на запит щодо ситуації.

Система квот у Китаї на експорт нафтопродуктів

Навіть у звичайний час Китай не дозволяє безконтрольний експорт нафтопродуктів, таких як бензин, дизель або авіаційне пальне. У країні діє система квот, у межах якої Міністерство комерції визначає обмежену кількість великих нафтопереробників і трейдерів, які можуть здійснювати такі постачання.

Водночас нафтохімічна продукція — зокрема поліетилен, параксилол та інша хімічна сировина — зазвичай не підпадає під аналогічні квотні обмеження.

Такий механізм квот дає змогу Пекіну регулювати баланс попиту і пропозиції на внутрішньому ринку та оперативно реагувати на зміни ринкової кон’юнктури.

Китай намагається забезпечити внутрішню енергетичну безпеку

Після початку повномасштабного вторгнення Росії до України 2022 року, яке також суттєво змінило світову торгівлю енергоносіями, китайська влада неодноразово скорочувала експортні квоти або відкладала їхній розподіл, що призводило до зниження обсягів постачань. Частина аналітиків вважає, що таким чином влада намагається забезпечити внутрішню стабільність і енергетичну безпеку в умовах підвищеної геополітичної напруги.

Оскільки після початку атак США та Ізраїлю наприкінці тижня з Перської затоки практично не надходить нафта чи паливо, нафтопереробні компанії від Японії до Індонезії та Індії почали зменшувати обсяги переробки та тимчасово припиняти експорт.

Попри активні спроби диверсифікувати джерела постачання енергоресурсів упродовж останніх років, Китай досі отримує майже половину імпортної нафти з країн Перської затоки, включно з майже всіма постачаннями з Ірану.

Війна на Близькому Сході — яка позиція Китаю

Китай закликає США та Ізраїль припинити удари по Ірану та засуджує вбивство аятоли Хаменеї. Така стриманість Пекіна зумовлена критичною залежністю від Ормузької протоки. Через цей вузол проходить третина світового морського експорту нафти та 20% газу, а КНР є їхнім найбільшим імпортером.

Попри заяви Ірану про блокування протоки, США заперечують контроль Тегерана над маршрутом, хоча рух танкерів фактично зупинився. Щоб уникнути енергетичної кризи, Пекін непублічно тисне на Іран, вимагаючи не перекривати транзит і не атакувати експортні центри на кшталт Катару.

Вплив війни на Близькому Сході на ціни на нафту

ОПЕК+ від квітня збільшить видобуток нафти на 206 тис. барелів на добу. Reuters прогнозує стрибок цін на нафту у понад 100 дол. за барель, оскільки вільні потужності для компенсації дефіциту є лише у Саудівської Аравії.

Через війну в Ірані світові ціни на нафту вже зросли, піднявши вартість російської Urals до 53 — 55 дол. за барель. Проте через відсутність попиту дисконт відносно марки Brent збільшився до 30,9 дол. Попри номінальне подорожчання, ціна залишається нижчою за закладені у російському бюджеті 59 дол., тоді як для його бездефіцитності потрібно 97 дол. за барель.