Війна в Ірані: як операція США та Ізраїлю змінить фронт в Україні та чи втрутиться Китай
Війна в Ірані 2026 переходить у нову фазу: масовані ракетні удари, загроза дефіциту ППО та іранський «тупик» для Росії. Військовий експерт проаналізував, чи вистоїть світова система безпеки та чого чекати українцям.
За один день війни Іран випустив по ОАЕ понад 127 балістичних ракет. / © ТСН
Військова операція Ізраїлю та США проти Ірану загрожує втягненням у нову війну інших країн. На думку військового експерта Ігоря Романенка, війна в Ірані свідчить про крихкість загальної безпекової ситуації у світі.
Щодо України, то експерт зауважує, що війна у нас розпочалася ще у 2014 році, а в умовах широкомасштабного вторгнення українці живуть уже п’ятий рік. На жаль, війна розповсюджується світом регіонально, має різні форми та інтенсивність ведення бойових дій, а також характеризується різною кількістю країн, які беруть участь у цих конфліктах.
Війна в Ірані: чи загрожує світові нова небезпека
«Війна Росії проти України спалахнула у центрі Європи. Зараз вона розповсюдилася на Венесуелу та Іран. Конфлікти довкола Ізраїлю та Ірану мали місце і раніше, просто змінився їх формат, через втягування інших учасників. Спостерігається активність США щодо Куби і чи буде новий конфлікт, залежить від розв’язки військової операції в Ірані», — розповідає ТСН.ua Ігор Романенко, військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці та заступник начальника Генштабу (2006–2010 рр.).
Війна в Ірані 2026: фактор Трампа та історичні паралелі
За словами Ігоря Романенка, Дональду Трампу потрібно піднімати рейтинг за рахунок зовнішньої політики, тобто за рахунок «маленьких війн». Цей «прийом» не новий для президентів США, коли йдеться про переобрання на новий термін.
«Згадаймо острів Гренаду, війну у Панамі та низку інших війн. Історія пам’ятає і більш важкі військові конфлікти: В’єтнам, Ірак, Афганістан. Безумовно, що Трампу б не хотілося таких важких повторів, які були за його попередників. Але наскільки йому вдасться досягнути успіху в Ірані — складно прогнозувати», — каже військовий експерт.
Він додає, що варто об’єктивно оцінювати ситуацію в Ірані, бо йдеться про багатомільйонну країну, а також про десяток країн-сусідок, яких іранці наважилися атакувати з повітря.
«Вже знищене керівництво Ірану було налаштоване саме на такий підхід. Він полягав у тому, що у разі початку війни їм потрібно максимально розповсюдити її на сусідні країни Близького Сходу, атакуючи американські військові бази. Хоча з військової точки зору та потенціалу стратегічних перспектив, це було швидше помилкою для колишнього керівництва Ірану, бо у цю війну будуть втягнуті країни, по яким іранці завдали повітряних ударів. Сумнівно, що Іран зможе цьому протидіяти і ймовірно, що для нього ситуація погіршиться. Бо як кажуть — гуртом і батька легше бити», — зауважує Ігор Романенко.
Ракетний терор та дефіцит ППО через війну в Ірані
Тільки за один день війни Іран випустив по Об’єднаним Арабським Еміратам (ОАЕ) понад 127 балістичних ракет.
«В ОАЄ повідомляють про таку кількість збитих іранських балістичних ракет. Якщо перевести це на українські реалії, то під час масованих ударів, Росія застосовує до пів сотні ракет, з них 20-25 саме балістичні. Частка з них нашою ППО збивається завдяки комплексам Patriot, хоча їх у нас мало і протиракет не вистачає. А тут тільки ОАЕ демонструють, що 127 балістичних ракет збито. Витрати протиракет просто неймовірні, бо на одну іранську балістичну ракету витрачалося дві протиракети», — зазначає генерал-лейтенант.
Він додає, що з такою інтенсивністю у Ірану залишилося ракет максимум на два тижні. Ймовірно, тому США заявляють, що військова операція може затягнутися на чотири тижні.
«Балістика у Ірану закінчиться за два тижні, а нових ракет в умовах війни вони виробляти не зможуть, хіба незначну кількість. У цьому, до речі, є позитив для України, бо Іран не зможе допомагати комплектуючими Росії. Взагалі, за такої ситуації стратегічна та військово політична система управління Ірану може не відновитися, як планували їх знищені попередники. В умовах війни, за відсутності зв’язку, брати на себе функції управління будь-якій посадовій особі буде дуже важко», — пояснює Ігор Романенко.
Пропаганда та соціальні протести в Ірані
Генерал-лейтенант вказує на особливість заяв американців та ізраїльтян, які були зроблені на початку військової операції.
«Вони схожі на ті, які робив Путін на початку повномасштабного вторгнення в Україну. Мовляв, мирному населенню нічого не загрожуватиме. Народ Ірану та представників збройних сил закликали брати владу у свої руки. До речі, Путін двічі адресував своє звернення до наших військових. Ймовірно, що департамент ФСБ, який відповідав за пропаганду, доповідав йому, що українці будуть зустрічати росіян з квітами. До речі, російський генерал, який відповідав за цей напрямок роботи був арештований. Такий же прийом застосували у своїх зверненнях Трамп і Нетаньяху, але чи дасть це результат — треба подивитися на теперішній соціальний стан в Ірані», — каже військовий експерт.
До цього Романенко додає, що активізація протестів в Ірані спостерігалася ще у грудні 2025 року, але тоді Трамп вагався, а Ізраїль не був готовий до проведення військової операції.
«В Ірані всю зиму продовжувалися жорстокі придушування протестів, які ймовірно мали передусім економічне коріння. Які настрої там після початку війни, гадаю стане відомо за тиждень. За цей час взаємні повітряні удари припиняться і перейдуть на рівень змін щодо стратегічної ситуації в країні», — каже генерал-лейтенант.
Ігор Романенко зауважує, що американці не мають наміру вести війну на суходолі Ірану та проводити наземну операцію.
«Цього не прагнуть і ізраїльтяни. Вони намагаються вирішити питання за рахунок повітряних ударів, сподіваючись на певні дії населення всередині Ірану. Але час для цього було втрачено, тому малоймовірно що все піде саме по такому сценарію. Зараз ситуація в Ірані і довкола нього напружена і непередбачувана», — каже Романенко.
Українські фахівці ППО та ситуація на фронті
Щодо участі українців у цій війні як інструкторів із навчання сил ППО країн, які піддалися атакам іранських «Шахедів» та балістичних ракет, то про таку можливість зробив заяву прем’єр-міністр Великої Британії.
«З одного боку, партнери нам допомагають і за це ми їм дуже вдячні. Але в умовах, коли у нас не вистачає людей і ситуація на фронті загострюється, дуже дивним буде відряджати на Схід фахівців з ППО», — каже експерт.
За словами Романенка, ситуація на фронті складна: противнику фактично вдалося захопити Покровськ та Мирноград, він просувається довкола Костянтинівки. До Слов’янська росіяни підійшли на відстань 15 кілометрів, ворог просунувся у напрямку Краматорська. Російська артилерія обстрілює ці міста. Так, є певні успіхи за рахунок контратак на Запорізькому напрямку та на Дніпропетровщині. Але це активна оборона, і не варто її плутати з контрударом або контрнаступом.
«Через війну в Ірані, на жаль, прогнози невтішні — постачання озброєння, особливо для нашої системи ППО зменшиться. І особливо для збивання балістики. США будуть його постачати передусім на Близький Схід своїм військам і країнам, які перебувають під атаками іранців», — каже військовий експерт.
Водночас позитив для України полягає в тому, що Іран більше не зможе постачати Росії комплектуючі для виробництва дронів.
«Так, росіяни виробляють дрони в Єлабузі, але повністю відмовитися від іранських „Шахедів“ не змогли. Тому комплектуючих від Ірану вони не отримають. Також Путін не отримає іранську балістику, про яку вже були попередні домовленості», — розповідає військовий експерт.
Війна в Ірані: ціни на нафту та роль Китаю
Також під питанням вартість нафти. Ціни вже зросли до 70 доларів за барель.
«Ймовірно, що росіяни виграють за рахунок цього і отримають кошти на війну. Хоча країни ОПЕК вже збільшують видобуток нафти. Ймовірно, що вартість бареля за тиждень може дійти до 100 доларів, але ціни можуть і зменшитися. У будь якому випадку для нас це негатив», — зауважує експерт.
На цьому тлі Європа закликає наших фахівців із ППО долучитися до навчання військових з інших країн.
«Я вважаю, що ніякі навчання не замінить досвід бойових дій. Іноземні фахівці можуть приїздити до нас і вчитися тут, в реальних бойових умовах. Таке навчання для них буде, як-то кажуть по максимуму з дотриманням правил безпеки, але партнери на це не погоджуються. Тому відривати від себе військових і направляти у відрядження — це дуже важкий компроміс. Але мені здається, що на це погодяться, бо, на жаль, війна — це дуже жорстка справа і доведеться йти на компроміси», — зауважує Ігор Романенко.
На думку експерта, війна в Ірані навряд чи спонукатиме Росію до разючих змін. Путін не допомагає Ірану як союзнику, попри наявність російських баз у Сирії.
«Російські бази у Сирії — зведені нанівець. Там була авіаційна база і пункт морської підтримки. Але з урахуванням того, що ситуація суттєво змінилася, допомогти звідти Ірану, росіяни не можуть. Як і свого часу не допомогли Венесуелі. Є певні наміри допомогти Кубі, але ймовірно, що американці придушать цю допомогу враховуючи відстань. Поки Путін допомагає Ірану на рівні банального „занепокоєння“. Ірану така допомога навряд чи допоможе, а на більше росіяни не спроможні», — зазначає Романенко.
А ось Китай може відіграти вирішальну роль. Пекін хвилює тенденція «вибиття» союзників із так званої «осі зла».
«До цього часу, Китай з боку спостерігав за усім, хоча таємно допомагав і допомагає Росії коштами та озброєнням. Зараз війна в Ірані підібралася до них зовсім близько і йдеться про вибиття їх союзників. Тому Китай суттєво може впливати і на Росію, і по-своєму на США та Європу. В умовах наявного стану китайської економіки, для них принципово, щоб не втрачати Європу, як ринок постачання своєї продукції. А ситуація з дестабілізацією безпеки у світі дійшла до таких масштабів, що Китаю буде зовсім не до Тайваню. Тому китайський фактор тут може бути вирішальним і дії Китаю у цьому плані можуть стати більш активними», — зауважує військовий експерт.
Обстріли від РФ можуть зменшитися, але не припиняться
На думку Ігоря Романенка, відсутність постачання комплектуючих з Ірану може позначитися на обстрілах України з боку Росії.
«Це може статися, але не так швидко, як би нам хотілося, бо Китай продовжує допомагати Росії з комплектуючими. Іран допомагав Путіну більше з комплектуючими до „Шахедів“ і міг допомагати з балістикою. Зараз все це їм самим знадобиться. Тому ситуація для росіян погіршиться, але прямо, щоб це якось суттєво позначилося, я не думаю. Росіяни будуть піднімати питання комплектуючих перед китайцями, а ті будуть компенсувати іранські втрати для росіян по максимуму. На жаль, поки це виглядає таким чином», — підсумовує Ігор Романенко.