Чи готовий Трамп ризикнути: переговори про припинення вогню — Путін чекає пропозицій США
Європі треба посилювати тиск на Росію й нарешті визначитися з кандидатурою переговорника з Путіним. Адже навіть в Азії адміністрація Трампа згортає присутність, не даючи гарантій безпеки союзникам.
Напередодні виборів до Конгресу Трамп навряд чи ризикуватиме, починаючи ще один раунд закулісних переговорів з Путіним. / © ТСН.ua
Ще наприкінці липня ЗМІ повідомляли, що спецпосланці президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер можуть нарешті відвідати Київ на 35-ту річницю незалежності України. Проте офіційного підтвердження досі немає. Пізніше Володимир Зеленський заявив, що Україна передала США свої пропозиції щодо врегулювання війни. ТСН.ua вже повідомляв, що йдеться про основу для початку переговорів — перемир’я в повітрі й енергетичній сфері, та заморожування війни по лінії фронту.
«Путін не хоче зупиняти цю війну, але він її зупинить. У нас є план. Ми розуміємо, що маємо робити. Це спільний план із нашими партнерами про те, як чинити на нього тиск», — зазначав Зеленський.
Також Reuters повідомляв, що Київ пропонував Москві перемир’я в Чорному морі. Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан також публічно закликав створити механізм щодо запровадження мораторію на удари по торговельних суднах у Чорному морі. Бо, за його словами, серед постраждалих начебто є судна, які належать турецьким компаніям або ходять під прапором Туреччини. Проте в МЗС РФ спочатку заявили, що жодних таких пропозицій не отримували. А згодом очільник відомства Сергій Лавров взагалі відкинув можливість встановлення будь-якого перемир’я.
Чого очікувати від візиту Віткоффа та Кушнера до Києва, якщо він все ж відбудеться? Чи буде адміністрація Трампа добиватися від Кремля згоди на перемир’я? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
Миру не буде: до чого готуються в Москві
В українській розвідці не бачать будь-яких ознак готовності Росії до переговорів чи припинення вогню найближчим часом. На осінь та зиму у ворога інші плани — знову спробувати знищити нашу критичну інфраструктуру, щоб залишити українців без світла, опалення та води. Минулого тижня російське Міноборони відкрито пригрозило «заморозити» Україну взимку, поширивши фото з «шахедом» із надписом: «Як сніг на голову». Допис підписали «Взимку вам буде „заморозка“, натякаючи, що припинення вогню не буде.
За словами керівника Центру протидії дезінформації РНБО Андрія Коваленка, відповідь буде дзеркальною. Він додав, що відтепер росіяни знатимуть, завдяки кому у них взимку не буде світла, в декого й тепла, разом із пальним.
«Все завдяки міноборони рф. Дзеркало завжди працює. Що посієш — те й пожнеш», — додав Коваленко.
Днями на американському телеканалі CNN вийшов репортаж про порожні українські Patriot — наші військові вперше дозволили журналістам подивитися, як системи ППО вже майже два місяці не працюють через критичний дефіцит ракет-перехоплювачів.
«Якщо США продадуть нам 5%, ми переживемо зиму та врятуємо життя людей. Якщо ж вони зможуть продати нам 10%, ми знищимо всі балістичні ракети росіян. У мене є 1%», — сказав Володимир Зеленський у нещодавньому інтерв’ю CNN.
ТСН.ua вже писав, що від лютого цього року у війні з Іраном США використали 65% перехоплювачів до систем Patriot, які були на складах Пентагона. На вироблення нових ракет і поповнення запасів треба більше року.
Цією інформацією володіють і в Кремлі. Путін не зацікавлений у початку переговорів про припинення вогню й заморожування війни, бо робить ставку на знищення восени-взимку української критичної інфраструктури через брак у Києва антибалістики. За словами Володимира Зеленського, цього року Україна має в два з половиною рази менше перехоплювачів, ніж минулого, а Росія щомісяця запускає вдвічі більше балістичних ракет, ніж раніше.
Як пише The New York Times, найближчим часом війна Росії проти України стане ще більш руйнівною.
По-перше, після виборів до Держдуми 18-20 вересня Путіну доведеться йти на непопулярний крок — оголошення чергової хвилі обов’язкової мобілізації (перша, протягом якої набрали 300 тис., була у вересні 2022 року — Ред.). Хоч би як у Кремлі це не заперечували, діра в російському бюджеті збільшується, а контрактникам, яких набирає російське Міноборони, треба з чогось платити.
По-друге, якщо до осені 2027 року Росії не вдасться встановити повний контроль над українським Донбасом, імовірність переговорів стане більш реальною. Проте хто буде вести такі перемовини? Європа досі не визначилася з кандидатурою. А США наступного року вже поглине президентська передвиборча кампанія.
Американські посланці: Трамп не готовий ризикувати
Достеменно невідомо, чи Стів Віткофф та Джаред Кушнер справді приїдуть до Києва наступного тижня. Сергій Лавров вже встиг заявити: в разі, якщо американські спецпосланці приїдуть до Москви, в Кремлі не відмовлятимуться від розмови, однак інша річ — із чим вони приїдуть. За інформацією Financial Times, у червні в Санкт-Петербурзі під час російського економічного форуму, коли Україна вдарила по місцевому нафтовому терміналу, представник адміністрації Трампа зустрічався з російськими посадовцями в рамках таємної дипломатичної місії.
Йдеться про голову комісії з образотворчого мистецтва США Родні Мімса Кука-молодшого, який курує скандальний проєкт будівництва бальної зали в Білому домі. Для місії щодо пошуку шляхів виходу з глухого дипломатичного кута він начебто навіть отримав дипломатичний паспорт і спеціальний інструктаж перед розмовою з росіянами. Проте, як бачимо, «особлива» дипломатична місія Кука-молодшого не переконала Путіна погодитися хоча б на режим припинення вогню.
«Ви знаєте нашу позицію, вона це виключає», — відповів у вівторок, 18 серпня, помічник очільника Кремля Юрій Ушаков на запитання щодо можливості заморожування війни по лінії фронту.
Ба більше, війна Росії проти України вже давно вийшла за кордони самих України та Росії. Китай є головним рятівним колом російської економіки та оборонки, постачаючи до 90% всіх необхідних комплектуючих для її військового виробництва. На сьогодні для війни проти України Росія залучила 23-25 тис. військових із Північної Кореї. Як відомо, у 2024 році перші підрозділи чисельністю близько 11-12 тис. прибули на Курщину. На сьогодні, за даними української розвідки, на території Росії перебувають біля 8,5 тис. північнокорейців. Проте Кремль може розгорнути ще 50 тис.
Західні ЗМІ повідомляють, що Британія, Франція та Німеччина готують власний формат майбутніх переговорів з Росією щодо закінчення війни через побоювання щодо неоднозначної позиції Трампа, який може проводити переговори з Путіним як за спинами самих європейців, так і України. Й сигнали цього вже проглядаються на прикладі Південної Кореї. Днями президент США зробив доволі різку заяву щодо суттєвого скорочення спільних військових навчань із Сеулом, згадавши свою дружбу з північнокорейським диктатором Кім Чен Ином.
«Ці навчання не лише дорого коштують, причому значну частину витрат, як завжди, несуть Сполучені Штати, а й надсилають абсолютно недоречний і ворожий сигнал», — сказав Трамп, додавши, що Південна Корея має компенсувати США $10 млрд за захист.
До того ж, напередодні проміжних виборів до Конгресу США на початку листопада Трамп навряд чи ризикне своїм і політичним капіталом Республіканської партії, починаючи черговий раунд закулісних переговорів із Путіним. Опитування Reuters/Ipsos вказує на падіння рейтингу схвалення діяльності Трампа до 33%. Ці сигнали обов’язково мають серйозно сприйняти в європейських столицях, суттєво посиливши санкційний тиск на Росію. Саме тому в.о. міністра закордонних справ України Андрій Сибіга закликав ЄС повернутися до обговорення теми про використання російських заморожених активів.
«Ми вважаємо, що зараз настав час активно повернути тему заморожених активів, для обговорення чітких юридичних механізмів, як можна їх використати Україні. Тому ми, як Україна, будемо це активно обговорювати в європейських столицях, і не лише європейських столицях. І дуже сподіваємося вийти на чіткі конкретні рішення», — вважає Андрій Сибіга.