Кліматичний зсув в Україні: як найсильніший за 150 років Ель-Ніньйо змінить погоду

Глобальні кліматичні зміни готують для людства нове серйозне випробування. Провідні світові кліматологи попереджають, що у 2026–2027 роках Землю може накрити найпотужніший екологічний феномен за останні 150 років — «супер»-фаза Ель-Ніньйо, яка принесе планеті аномальну спеку, масштабні посухи та повені. Доки міжнародні організації прораховують ризики глобального голоду, українців найбільше хвилює, якими будуть наслідки для нашої держави.

Про те, як це природне явище вплине на погоду в Україні, розповів начальник Черкаського обласного гідрометцентру Віталій Постригань у коментарі «Телеграфу».

Він закликав не панікувати завчасно через хайпові заголовки, а готуватися до серйозної розбалансованості погодних умов. За словами метеоролога, в Україні влітку знову можливі хвилі спеки, проте це не означає катастрофічну посуху чи стабільні +50°C у затінку впродовж усього сезону.

Що чекає на Україну: оцінка Віталія Постриганя

«Поширений міф, що сильніший Ель-Ніньйо означає більше кліматичних катастроф. Насправді це не так. Потужніший Ель-Ніньйо лише підвищує ймовірність певних погодних явищ, але не гарантує їх. Саме тому гучні заголовки у ЗМІ часто перебільшують реальні ризики», — пояснив Постригань.

Водночас він підкреслив, що загальна тенденція до збільшення небезпечних погодних явищ в Україні очевидна. Наприклад, лише в Черкаській області кількість аномально спекотних днів уже зросла майже вдвічі — від 11 до 21 за сезон. Паралельно з цим фіксується небезпечна повторюваність сильних локальних гроз, раптових смерчів і руйнівного граду.

Щодо прогнозів на найближчі дні, то наразі на країну впливає Каспійський циклон, який утримує вологу й нестійку атмосферу з короткочасними дощами. Тож про сильну спеку найближчим часом говорити передчасно.

На тлі таких тривожних прогнозів метеоролог дав чітку відповідь на запитання, чи варто українцям панікувати: коротка відповідь — ні. Проте ігнорувати кліматичні зміни теж не можна. Сам собою Ель-Ніньйо не є стовідсотковою гарантією катастрофи в кожному конкретному регіоні. Це лише значне підвищення ймовірності аномалій, яке вимагає системної підготовки: створення резервних запасів продовольства, розроблення систем раннього оповіщення населення і гнучкої адаптації сільського господарства до нових реалій.

«Тому користуємося і довіряємо науково обґрунтованим підходам і менше — яскравим заголовкам і хайповим повідомленням», — резюмував Віталій Постригань, нагадавши, що масштаб будь-якого природного виклику завжди залежить від того, наскільки людство виявиться до нього готовим.

Світові масштаби загрози та позиція NOAA

У глобальному масштабі ситуація має значно тривожніший вигляд. Національне управління океанічних та атмосферних досліджень США (NOAA) оцінює ймовірність настання «супер»-фази Ель-Ніньйо в період від жовтня 2026-го до лютого 2027 року у 65%. Водночас звичайне потепління Тихого океану з імовірністю 82% розпочнеться вже до липня поточного року.

Феномен полягає в аномальному прогріванні поверхневих вод Тихого океану, через що в атмосферу викидається колосальна кількість теплової енергії. Професор Пол Раунді з Університету Олбані зазначив, що цей цикл має всі шанси стати наймасштабнішим від 1870-х років. Якщо попередній період Ель-Ніньйо (2023–2024 роки) зробив 2024-й найспекотнішим в історії спостережень, то майбутній «супер»-цикл легко поб’є цей рекорд 2027-го. Світовій економіці це загрожує падінням вилову риби, масштабними пожежами в Австралії та Каліфорнії, а також різким стрибком цін на продовольство через неврожаї.

Чому супер-Ель-Ніньйо вважають найгіршою екологічною катастрофою

Сучасні вчені з особливим острахом аналізують подібні процеси, оскільки історичні паралелі мають моторошний вигляд. Найсильніший аналогічний спалах активності в Тихому океані зафіксували у 1877–1878 роках. Тоді через тривалу глобальну посуху й тотальні неврожаї на кількох континентах почався масштабний голод, який убив 50 мільйонів людей в Індії, Китаї та Бразилії. На той момент це становило до 4% усього населення планети, і якби така трагедія масштабів XIX століття повторилася сьогодні, кількість жертв могла б досягти 250 мільйонів.

Доцентка Університету штату Вашингтон Діпті Сінгх застерігає, що зараз ситуацію суттєво ускладнює сучасне глобальне потепління, адже атмосфера й океани вже набагато тепліші, ніж півтора століття тому. На щастя, на відміну від минулого, людство тепер має потужну систему моніторингу: понад 4 тисячі глибоководних буїв у реальному часі передають дані до метеоцентрів ECMWF та NOAA, що дозволяє урядам країн готуватися до ударів стихії заздалегідь.

Кліматичний «хлистовий удар» як мультиплікатор війн і конфліктів

Окрім суто економічних втрат, різкі зміни погоди здатні провокувати серйозні геополітичні кризи. Американські дослідники, проаналізувавши базу даних із понад 500 збройних протистоянь за останні десятиліття, дійшли висновку, що кліматичні коливання можуть передбачити спалахи воєн у вразливих регіонах. Головним чинником ризику є не спека як така, а жорсткий дефіцит води та сільськогосподарський стрес, який тисне на й без того перевантажені громади в бідних країнах.

Особливу небезпеку становить так званий Індійський океанічний диполь (IOD) — кліматична система, яка схильна до миттєвих перепадів між крайнощами, створюючи ефект «хлистового удару» (різкий перехід від екстремальної посухи до нищівних повеней). Вчені наголошують, що мінливість клімату не створює війну безпосередньо, але працює як потужний мультиплікатор загроз, посилюючи наявні соціальні, релігійні та політичні конфлікти, що дає гуманітарним організаціям чіткий тривожний сигнал для превентивного реагування.