"Хочуть, щоб люди боялися йти до супермаркету": західні ЗМІ попередили про нову тактику ударів по Києву

Росія може посилити кампанію ударів по Києву ще до початку зими, одночасно використовуючи ракетні атаки, дрони, диверсії та інформаційні операції. За даними видання, метою цієї кампанії може бути створення максимально складних умов для життя у столиці та посилення суспільної напруженості.

Про це пише The Economist.

За інформацією видання, українська розвідка ще до останньої хвилі атак попереджала про підготовку одразу трьох напрямків кампанії — бомбардувань, диверсій і політичної дестабілізації. Двоє українських високопосадовців заявили, що російські сили можуть намагатися вивести з ладу не лише очевидні військові цілі, а й об’єкти, від яких залежить повсякденне життя мешканців столиці.

Серед потенційних цілей називали дата-центри та супермаркети. У виданні зазначають, що російські удари по Києву останніми днями вже охоплювали цивільні об’єкти, зокрема магазини, дитячі майданчики й дата-центри.

Росія готує нову хвилю ударів до зими

За оцінкою українських посадовців, інтенсивність атак має зрости ще до настання холодів, а спроби дестабілізувати Київ можуть досягти піку в листопаді.

«Вони хочуть, щоб люди боялися ходити до супермаркету», — наводить слова одного з українських посадовців The Economist.

Паралельно Росія вже атакує об’єкти, пов’язані з електроенергією, водопостачанням і каналізацією, зокрема насосні системи. Водночас найбільшою загрозою залишаються балістичні ракети, які складно перехоплювати.

Однак останнім часом, як зазначають автори статті, дедалі більшу роль відіграють нові дешевші реактивні безпілотники з дистанційним керуванням, які можуть змінювати напрямок польоту та шукати ціль у реальному часі. Україна, за даними видання, наразі не має необхідної кількості засобів для їх перехоплення.

Один із представників українських служб безпеки стверджує, що Росія має «тисячі» таких дронів у запасі та накопичує балістичні ракети. За його словами, Москва планує використати значну частину цього запасу протягом найближчих двох місяців.

Диверсії та агентурна мережа

Другий складник російської кампанії, за даними видання, може розгортатися безпосередньо всередині України. Йдеться про можливі замахи, диверсії та інші терористичні атаки.

Українська контррозвідка, як зазначає The Economist, заявляє про зрив приблизно семи-восьми російських планів щотижня. Частину виконавців вербують безпосередньо в Україні через месенджери, зокрема Telegram. В інших випадках Росія може направляти своїх агентів безпосередньо з території РФ.

За даними українських посадовців, після початку повномасштабного вторгнення багато російських агентів вдалося ліквідувати, однак у країні можуть залишатися законсервовані агентурні осередки.

Ставка на втому та інформаційний хаос

Третій напрямок — спроби впливати на настрої українців через дезінформацію. Такий сценарій складніше оцінювати, оскільки українське суспільство вже має значний досвід протидії російській пропаганді.

Втім, після років війни у країні зростає втома, а проблеми з корупцією, організацією роботи державних структур і кадровими рішеннями можуть бути використані російською пропагандою. У виданні припускають, що масштабні перебої у звичному житті можуть посилювати внутрішнє роздратування.

Андрій Коваленко, який донедавна обіймав посаду керівника Центру протидії дезінформації при Раді нацбезпеки й оборони, скептично оцінює здатність російських інформаційних кампаній змусити українців вимагати капітуляції. Він наголошує, що подібні плани Росія будує регулярно.

Чи зможе Росія паралізувати столицю

Попри удари по дата-центрах Інтернет у Києві залишається значною мірою децентралізованим, тому окремі атаки навряд чи здатні повністю відключити цифрову інфраструктуру міста. Подібна ситуація і з енергосистемою.

Експертка з енергетики Ольга Бабій зазначає, що після кількох років війни українська інфраструктура справді втратила значну частину резервних потужностей. Водночас аварійні бригади набули значного досвіду швидкого відновлення пошкоджених об’єктів.

«Потрібно дивитися на нашу інфраструктуру не з погляду того, чи можна її знищити, а з погляду того, чи можна її відновити та як швидко», — сказала вона.

Попри постійні атаки життя Києва триває. Однак у столиці вже помітні ознаки того, що частина мешканців готується до складної зими: заміські будинки біля Києва та в західних регіонах України, за даними видання, активно резервують на холодний сезон.

Кількість мешканців столиці вже зменшилася порівняно з першими роками повномасштабної війни від приблизно 3,7 мільйона до близько 3,3 мільйона. За даними посадовців, цієї зими окремі райони Києва можуть спорожніти ще більше.

Нагадаємо, російські атаки по столиці 2026 року вже стали значним випробуванням для цивільного населення. За період від травня до серпня внаслідок масованих ударів по Києву загинуло понад 120 людей, а окремі атаки призводили до десятків загиблих за одну ніч. Цьогорічні удари стали одними з найкривавіших для столиці.