Росія воює найшвидшим бойовим літаком у світі, але більше не може його виробляти: що відомо про МіГ-31

Саме винищувач-перехоплювач МіГ-31 є основним носієм аеробалістичних ракет Х-47М2 «Кинджал» і використовується для патрулювання поблизу кордонів НАТО та атак по Україні. Водночас цей літак має критичний недолік.

Про це йдеться у матеріалі 19FortyFive.

Найшвидший бойовий літак у світі

МіГ-31 (за класифікацією НАТО Foxhound) є двомісним надзвуковим винищувачем-перехоплювачем, створеним ще за часів СРСР. Він здатний розвивати швидкість до 2,83 Маха (майже 3000 км/год), що робить його найшвидшим бойовим літаком, який сьогодні експлуатується.

Перший політ МіГ-31 здійснив 1975 року, а на озброєння радянської ППО літак надійшов 1981-го. Серійне виробництво завершилося ще 1993-го після випуску приблизно 500 машин.

Літак, який Росія більше не може замінити

Попри активне використання у війні проти України Росія більше не здатна виготовляти нові МіГ-31. Виробнича лінія давно закрита, а двигуни Д-30Ф6 також припинили серійно випускати.

За оцінками української військової розвідки, Москва вже обговорює необхідність відновлення виробництва двигунів, оскільки їхній ресурс обмежений — капітальний ремонт потрібен приблизно кожні 300 годин польоту.

Через це кожен втрачений літак фактично неможливо замінити новою машиною.

Як саме МіГ-31 став носієм «Кинджалів»

Однією з головних причин, чому Росія використовує саме МіГ-31К для запуску ракет Х-47М2 «Кинджал», є його швидкість і висота польоту.

Перед пуском літак піднімається на висоту понад 15 км і розганяється майже до 3000 км/год. Завдяки цьому ракета отримує додаткову швидкість ще до відокремлення від нього.

Росія заявляє, що «Кинджал» здатний розвивати швидкість до 10 Махів і має дальність до 2000 км, хоча західні аналітики закликають ставитися до цих характеристик з обережністю.

За відкритими даними, Росія має лише близько 10–12 літаків МіГ-31К, пристосованих для запуску «Кинджалів».

Саме тому кожен виліт такого літака автоматично спричиняє оголошення повітряної тривоги по всій Україні, навіть якщо запуск ракети не відбувається.

Потужний радар і далекобійні ракети

Ще однією особливістю МіГ-31 є радар «Заслон» — перша в світі серійна бортова радіолокаційна станція з фазованою антенною решіткою.

Вона дозволяє одночасно відстежувати кілька цілей і працювати по низьковисотних крилатих ракетах.

Модернізовані МіГ-31БМ також отримали можливість застосовувати далекобійні ракети класу «повітря-повітря» Р-37М.

За оцінками британського аналітичного центру RUSI, восени 2022 року російська авіація запускала до шести таких ракет на добу.

Втім, експерти зазначають, що їхній головний ефект полягає не стільки у великій кількості збитих літаків, скільки в тому, що вони змушують українських пілотів діяти на малих висотах і змінювати тактику польотів.

Україна полює на носії «Кинджалів»

Через неможливість швидко поповнювати парк МіГ-31 Україна дедалі частіше намагається уражати ці літаки безпосередньо на аеродромах.

2025 року українські сили повідомляли про удари по аеродрому Саваслейка в Нижньогородській області, звідки регулярно злітають носії «Кинджалів». Також наприкінці 2025 року СБУ заявила про ураження МіГ-31 на аеродромі «Бельбек» у тимчасово окупованому Криму.

Росія офіційно не підтверджувала ці втрати, однак військові аналітики зазначають, що навіть пошкодження одного такого літака є відчутним ударом через неможливість його заміни.

Наступник існує лише на папері

Росія вже багато років заявляє про створення нового перехоплювача ПАК ДП (неофіційно — МіГ-41), який має замінити МіГ-31.

Проєкт досі перебуває на ранніх етапах розробки. За оцінками профільних видань, навіть за найоптимістичнішого сценарію новий літак не зможе надійти на озброєння раніше кінця десятиліття.

До того часу російській армії доведеться покладатися на модернізацію наявних МіГ-31 та використання літаків, виготовлених ще за часів Радянського Союзу. Саме тому кожна втрата цього винищувача поступово скорочує парк машин, які неможливо відновити шляхом нового виробництва.

Нагадаємо, Польща висунула Україні нову умову щодо МіГ-29. А далі доля літаків залежатиме від підсумків переговорів між Києвом і Варшавою.

Експерти прогнозують, чи вдасться Польщі та Україні узгодити взаємоприйнятні умови обміну.