"Праведник". Один у полі воїн

Якщо стисло, то незрівнянний Дензел Вашингтон у ролі мегакрутого чувака надере дупи російським бандюганам. І це буде:

а) красиво;

б) маштабно;

в) ґрунтовно.

Бонус стрічки – прекрасний дубляж. Російські мафіозі часом ввертають перли, які раніше полюбляв наш "легітимний" та деякі "дорогі" депутати.

Але зеківський сленг у фільмі матиме противагу - після "Вартових галактики" уважні кіномани дізналися, що усіляких відморозків можна називати "недоколиханими придурками". Тепер шанувальники міцного слова знатимуть ще один перчений синонім до слова піндос. Отож, увага - "випердок". Як вам? На моєму сеансі промовисте слово зустріли гучним реготом.

"Він думає, що він лицар у сяючих обладунках. Але у його світі давно немає героїв", – каже персонаж Дензела у фільмі. І доводить зворотне.

Дивитися, як поганці отримують по заслугах від правильного героя, завжди приємно. Втім, спочатку цього героя чомусь всі називають дідом. Незаслужено, скажу я вам. Дензел у свої 59-років на пенсіонера ще ніяк не тягне.

Праведників Вашингтон не лише грає у фільмах, він таким старається бути й у житті. Колись актор всерйоз думав стати проповідником. Він побожний християнин, регулярно відвідує церкву, вже 32 роки одружений на коханій жінці та виховує з нею чотирьох дітей.

Його ніколи не переслідують папарацці. Бо Еністон скоріше вийде заміж, ніж Дензел відмочить щось варте уваги таблоїдів. Втримати у Голлівуді зразкового сім'янина та володаря двох Оскарів змогла лише думка, що по-справжньому хороші фільми можуть просвітлювати не гірше за молитву.

Лишень не подумайте, що "Праведник" має стосунок до релігії. Це класичний бойовик. Без кардинально нових режисерських чи сценарних закрутів, однак дивитися його - одне задоволення. Все на пятірочку.