Бойовики раптово затихли в день завершення АТО

На зміну військової операції з АТО на ООС бойовики відреагували неочікуваною тишою. Досі обстріли вздовж лінії фронту не припинялися ні вдень, ні вночі, але 30 квітня чи не вперше за останній час на Світлодарській дузі поблизу Горлівки було спокійно, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

Сільский фельдшер, якого військові називають Доком і Колюнею, не вірить мирному небу та вдивляється в нього із сумом – звідти бійці навчилися чекати металевих "подарунків". "При обстрілі думаєш, як спасти і самому врятуватися", - каже військовослужбовець батальйону "Донбас –Україна". Його найважчий досвід – це витягування поранених з-під ворожого вогню, бо рухатися вузькими окопами з величезною ношею вельми непросто.

Робити це доводилося регулярно, бо "донбасівці" несуть службу на одному з найгарячіших напрямків фронту. "До цього чотири дні працювала важка артилерія. Це артилерія РФ", - каже боєць на псевдо "Авер". Його цивільна робота – сектор ІТ. До війни "Авер" ніколи не тримав у руках зброю, не розбирався у калібрах артилерії, не бачив, як гинуть друзі, й рідко молився Богу. "На моїй практиці були навчання – приїздили з РФ артилеристи, це гарний полігон. На моїй пам’яті приїздили "біатлоністки", стріляли. Снайпери. Вірити в Бога починаєш після кожного обстрілу, якщо людина відчуває, що може тут і залишитися", - зізнається армієць.

Тишу бійці "Донбасу" сприймають, як щось давно забуте, а тому посилюють пильність під час варти. Але на відпочинку можуть дати волю думкам, мріям і планам. "Я влаштуюся на роботу. Хочу стати вчителем географії", - зізнається 22-річний військовий Богдан. Однак додає, що це станеться не раніше, ніж закінчиться війна. Бо доки є потреба захищати рідну землю від окупанта, справжнім чоловікам слід бути на передовій.

Кореспондент ТСН Руслан Ярмолюк