Молочна кухня Жадана. Рецензія

За белетристикою поетичного "голосу покоління", зібраною у книжці "Біг Мак. Перезавантаження", можна пригадати, як свого часу Сергій Жадан, маючи безперечний талант до віршування, фактично вичерпав усі наявні у тодішньому "незалежному" середовищі теми, і не зміг творити значущі "для покоління" образи. Що й стало за основну причину незадоволення життям і виїзду до студентської Європи. Ніби як на підкорення світу і за новими враженнями. "Кожен, хто прагне освоювати чужий світ і чужу культуру, – підсумовував Гадамер, – мусить шукати можливість заглибитись в іншу мову".

Але яке там засвоєння у наського люду! "Всі враження зводилися до кількох сортів місцевого пива, до двох-трьох цілодобових ганделиків зі спиртним і до фізій кількох чуваків, які продавали нам гашиш", – звітує Жадан про ці часи.

Утім, кожен письменник входить у світове визнання через свої національні двері, хоч би якими вузькими вони були. І Жадан періоду "Біг Мак" насправді їздив на підкорення нового жанру і нової Європи. Але чи відбувся роман із новою реальністю? "Мені не завжди вистачає терпіння аби звести до купи все, що зі мною відбувається, – визначається автор збірки, – тоді я просто чекаю, коли все зведеться до купи само собою".

Коротше, перший "роман" Жадана, про появу якого він попереджав, пускаючись у мандри, і який, як бачимо, складається з кількох затягнутих новел, об'єднаних емігрантською тематикою, це реакція автора на реальність 90-х - без вишуканих форм і переймання сюжетними перипетіями.

Загалом проза Жадана – це те, що народжується і помирає по ходу якогось зовсім іншого, не призначеного для літературної презентації життя, будучи значно більшою літературою ніж те, що створюється спеціально, з оглядом на соціально-національний контекст, історичну пам'ять, традицію-новацію та інші патріотичні речі.

Сергій Жадан. Біг Мак. Перезавантаження. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2015. – 304 с.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!