І в Мосулі, і в Авдіївці
Коли геополітика приходить у ваш будинок, вона не стукає в двері, а вдирається без попередження, не залишаючи каменя на камені.
© ТСН.ua
"Добрый вечер, Андрей. Это мой дом после бомбежки", - так написав мені старий друг. Не з української Авдіївки. З іракського Мосула.
Це все, що залишилось від будинку мого друга в Мосулі / © facebook.com/Андрій Цаплієнко
Раніше Мосул вважався одним з найбезпечніших міст в Іраку, і мій товариш, - чудовий лінгвіст, досвідчений перекладач та прекрасний знавець російської мови, - відправив туди сина з невісткою та онуками. Ніхто й гадки не мав, що місто стане оплотом "Ісламської держави".
В кінці січня біля цього будинку зайняли позицію ІДІЛівські снайпери. Їм було абсолютно байдуже, що в оселі є малюки. Навіть навпаки: "мирні" - це ж чудове прикриття. Живий щит. І, мабуть, найголовніше, - для цих стрільців всі місцеві мешканці чужаки. Снайпери були з Росії. З Чечні.
Неважко збагнути, що сталося згодом.
"Чеченцы стреляли по нашим войскам, те ответили и уничтожили наш дом", - пише мій друг. Його син і онуки дивом вціліли. Буквально дивом. Вихідців із Росії, а саме з Чечні, в ІДІЛ дуже багато.
Ті, хто дивом вижили. Мій друг Маан з онуками / © facebook.com/Андрій Цаплієнко
"Есть и женщины среди них", - читаю в повідомленні. Від тих слів, які мій іракський друг відпускає на адресу гостей з Росії, вуха загортаються - занадто добре лінгвіст знає "великий и могучий": "За*бали они!" Але, втомлено і безсило лаючись, він розуміє, що чеченські снайпери усього лише інструмент в руках набагато могутніших людей.
"Этих чеченцев обманули: они думают, что воюют здесь против неверных. Это сделали Россия и Иран, поверьте мне", - каже мій друг.
Коли геополітика приходить у ваш будинок, вона не стукає в двері, а вдирається без попередження, не залишаючи каменя на камені. І в Мосулі, і в Авдіївці.
Оригінал
Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і слідкуйте за оновленнями розділу!