Стандарт обрання партнера

Чому існують такі сталі уподобання? Це тваринний інстинкт? Набутий смак? Підсвідомо напрацьований досвіт?

Стандарт обрання партнера

© kak-vyiti-zamuj.ru

Одного разу ми чекали на появу нашої подружки, яка збиралася познайомити нас зі своїм новим кавалером. Їхню появу ми завбачили ще здалеку й одразу ж одностайно вигукнули: "Боже! Як він схожий на її колишнього чоловіка!!!" Парубок і справді здавався оновленою копією свого попередника: статура, колір очей, волосся, посмішка… Не знаю, чи помітила вона сама такий збіг, але ми наочно переконалися у стабільності її смаків під час свідомого чи то підсвідомого вибору чоловіка. Такий собі стандартний набір.

Я також вважаю себе дещо зашореною у питаннях вибору партнерів, бо вже давно визначилася з власними уподобаннями: зріст 180-190, спортивної статури, вагою до 85 кг (коли більше, я втрачаю простір еротичного маневрування), виразні очі, низький хриплуватий голос, переважно шатен чи брюнет, гарна посмішка у комплекті з м'ясистими сідницями й сильними руками. Це ті ознаки, на які однозначно відреагує мій пеленгатор, підштовхуючи мене до більш близького контакту з індивідом.

Обов'язковою також є наявність почуття гумору. Звичайно, виявити його можна лише під час безпосереднього контакту. Почуття гумору є необхідним хоча б тому, що терпіти мене без нього неможливо. Окрім цього, мій первісно-тваринний інстинкт спрацьовує також і на енергетичному рівні, коли я відчуваю співзвучний моєму темперамент чоловіка. На словах пояснити не можу, думаю, що це щось інстинктивно-феромонне. І ще один фактор влучного потрапляння в ціль - наявність волохатості на тілі. Люблю пухнастиків, що поробиш!

Отже, це мій стандарт. Але в моє поле зору можуть також потрапити різні крейзануті або харизматичні персонажі, навіть якщо вони не відповідають більшості параметрів. Просто з ними весело і цікаво. Чесно кажучи, з такими "нестандартними" у мене до серйозних стосунків ще ніколи не доходило. Вони виконують роль музи чи муза, об'єкту для натхнення.

© diva.by

Чому існують такі сталі уподобання? Це тваринний інстинкт? Набутий смак? Підсвідомо напрацьований досвіт? Відголос першого кохання чи першого партнера? Чи просто тверезий розрахунок сумісності? Чи то синтез усіх вищезгаданих чинників?

Не знаю, але я пересвідчилася, що як у жінок, так і у чоловіків існують певні типажі партнерів, яких вони обирають для особистих стосунків, нерідко залишаючись дуже передбачуваними в своїх критеріях вибору.

Що може розірвати такі сталі параметри обрання партнера? Смаки еволюціонують, тож, ймовірно, з часом ваші критерії потерпатимуть змін, планка потихеньку падатиме й падатиме додолу, як перший сніг. Або станеться форс-мажор: суворе безриб'я.

Наприклад, мені особисто азіатські чоловіки здаються асексуальними - реакція організму на них у мене нульова. Однак після чотирьох місяців перебування в Кореї я почала ловити себе на тому, що інколи мимоволі звертала свою увагу на якогось тамтешнього мачо. Минуло всього чотири місяці, і це за наявності коханого – хоч він був і на відстані. А побула б там років зо два та без бойфренда?! Довелося б розпрощатися з волохатими, із зростом 180, з почуттям гумору, і ще багато з чим... Не вдаватимуся в деталі.

Пов’язані теми
Коментарі
Сортувати:

Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie