Наполеон Гілл: Думай і багатій

Лише за життя автора було продано понад 20 мільйонів примірників цієї книжки. Гілл протягом 20 років вивчав біографії сотень відомих людей, серед яких Генрі Форд, Томас Едісон й президенти Америки. На основі своїх досліджень він сформував свою філософію успіху, яку розкриває у книжці «Думай і багатій».

На переконання автора, немає нічого неможливого: від багатства людину відділяють лише 13 простих кроків, описаних у книжці. За допомогою них, зауважують у видавництві "Наш формат", читач навчиться використовувати безмежну силу мозку, боротися з власними страхами і перетворювати думки в реальність.

З уривком можна ознайомитися на сайті:

***

Страх — це лише стан свідомості

Існує шість основних страхів, і час від часу кожен із нас потерпає від того чи того або й від кількох одразу. Щасливий той, хто не страждає від усіх шести. Якщо назвати їх у порядку поширеності, то перелік виглядатиме так:

Бідність

Критика

Хвороби

Втрата кохання

Старість

Смерть

Перші три страхи є підґрунтям більшості наших переживань. Решта, що не перераховані в цьому списку, — другорядні чи дотичні до одного із шести названих.

Страхи — це не більше ніж стан свідомості. А стан свідомості можна контролювати і спрямовувати. Усе, що створює людина, спершу народжується у вигляді думки. Із цього твердження випливає ще важливіше: імпульси думки миттєво втілюються в матеріальній формі незалежно від того, чи вони сплановані, чи мимовільні. Випадково підхоплені імпульси (думки інших людей) можуть визначати фінансову, ділову, професійну і соціальну долю людини так само, як і ті, що їх покликано умисне.

Зараз ми закладаємо фундамент до розуміння одного дуже важливого факту: чому деякі люди здаються «щасливчиками», тоді як інші приречені на невдачі, хоча так само (або й більш) талановиті, розумні й мають такі самі освіту і досвід. Це можна пояснити тим, що кожна людська істота здатна повністю контролювати свою свідомість. І, звісно, завдяки цьому контролю кожен може відкрити свій розум для випадкових думок інших людей чи щільно зачинити двері й пускати тільки обрані думки.

Природа обдарувала нас здатністю повністю контролювати лише одне — власні думки. Цей факт у сукупності із твердженням, що будь-яке творіння починається із думки, суттєво наближає нас до принципу, який може стати нашою зброєю в боротьбі зі страхом.

Якщо й справді думки мають властивість матеріалізуватися (а це беззаперечна правда), то як думки про страх і бідність зможуть породити відвагу й фінансовий прибуток?

Дороги, що йдуть у протилежних напрямках

Між бідністю і багатством не може бути компромісу! Дороги до бідності й багатства спрямовані у протилежні боки. Якщо ви хочете багатства, то маєте відмовитися від будь-яких обставин, що ведуть до бідності. (Слово «багатство» вжите тут у найширшому сенсі й охоплює фінансові, духовні, інтелектуальні й матеріальні набутки). Шлях до багатства починається із бажання. У розділі, присвяченому бажанню, ви отримали вичерпні інструкції, як ним користуватися належним чином. А в цьому розділі про страх я дам додаткові практичні поради.

Тепер час випробувати себе й дізнатися, наскільки добре ви опанували філософію успіху. Ви можете стати пророком і безпомилково передбачити, що підготувало вам майбутнє. Якщо, дочитавши цей розділ, ви погодитеся миритися із бідністю, — будьте готові до її появи. Це ваше рішення, за яке доведеться відповідати.

Якщо ж вам потрібне багатство, визначтеся, яке саме і в якій кількості. Шлях ви вже знаєте і маєте дорожню карту — якщо не відступатимете від неї, то не заблукаєте. Якщо не зважитеся на перший крок чи зупинитеся посеред дороги, звинувачуйте тільки себе. Жодне виправдання не врятує вас від відповідальності за те, що ви не змогли або відмовились вимагати від життя більшого, бо успіх вимагає лише одного (і це єдине, що ви можете контролювати) — стану свідомості. Його не купиш за гроші, його потрібно створити.

Проаналізуйте свої страхи

Страх бідності — це стан свідомості й не більше! Але його достатньо, щоб зруйнувати шанси на успіх у будь-якій справі. Цей страх паралізує уяву, здатність раціонально мислити, убиває впевненість у власних силах, притлумлює запал, перешкоджає ініціативі, призводить до невизначеності мети, сприяє прокрастинації, руйнує ентузіазм і внеможливлює самовладання. Він руйнує особистість, позбавляє її здатності міркувати, не дозволяє зосередити зусилля і проявити наполегливість, перетворює силу волі на нікчемність, знищує амбіції, затьмарює пам’ять і створює сприятливі умови для поразки. Страх бідності вбиває кохання і найкращі душевні поривання, руйнує дружбу і призводить до безсоння, страждань і нещастя. І це у світі, сповненому всього, чого тільки душа забажає, і ніщо не стоїть на заваді до наших бажань, окрім браку мети.

Безсумнівно, страх злиднів найдеструктивніший із шести основних. Але він очолює список ще й тому, що його найтяжче подолати. Він виростає із усталеної в суспільстві тенденції «полювати» на свого ближнього економічно. Через обмеженість розумових здібностей тварини діють під впливом інстинкту й полюють одне на одного фізично. Людина ж, озброєна інтуїцією та раціональним мисленням, не поїдає своїх ближніх буквально, проте отримує більше задоволення, «поїдаючи» їх фінансово. Людина — настільки жадібна істота, що всі можливі закони існують для того, щоб захистити її від ближнього.

Ніщо не приносить більше страждань і принижень, ніж бідність! Тільки той, хто жив у злиднях, може зрозуміти це вповні.

Не дивно, що людина боїться бідності. Досвід багатьох поколінь підказує нам, що в питаннях грошей та матеріальних цінностей не варто довіряти нікому. Люди настільки жадають багатства, що намагаються добути їх у будь-який спосіб: якщо вдається — законно, а якщо необхідно й вигідно — незаконно.

Самоаналіз допоможе виявити слабкості, яких людина не любить визнавати. Він потрібний усім, хто не хоче бути посередністю і жити у злиднях. Коли перевірятимете себе пункт за пунктом, пам’ятайте, що ви самі собі й суддя, і присяжні, й адвокат, і прокурор, позивач і відповідач. І не забудьте, звісно, що судять вас. Чесно погляньте на факти й поставте собі чіткі запитання, які потребують чесних відповідей. Щойно завершиться «суд», ви знатимете про себе більше. Якщо ж ви не впевнені, що можете бути неупередженим суддею, зверніться до когось, хто вас добре знає, і довірте цю роль. Вам потрібна правда. Відшукайте її хай там що, навіть якщо вона вас розчарує!

На питання «Чого ви боїтеся найбільше?» більшість людей скажуть: «Нічого». Але це неправда, бо мало хто усвідомлює, що вони зв’язані, обмежені, вимучені духовно й фізично через якийсь страх.

Почуття страху таке тонке й так глибоко заховане, що людина може навіть не підозрювати про його присутність. Лише нещадний самоаналіз виявить цього запеклого ворога всього людства.

Розпочинаючи дослідження, зазирніть собі глибоко в душу. Пошукайте там симптоми, наведені нижче.

Шість ознак страху бідності

1. Байдужість зазвичай виражена у бракові прагнень, готовності терпіти бідність і покірно миритися із життєвими негараздами й перепонами, у розумових та фізичних лінощах, відсутності ініціативи, уяви, ентузіазму й самовладання.

2. Нерішучість — звичка «вичікувати» й дозволяти іншим вирішувати за себе.

3. Сумнів — відмовки й виправдання, вигадані, щоби приховати свої невдачі чи виправдати їх. Інколи поєднані із заздрощами до успішних людей або критикою на їхню адресу.

4. Занепокоєння полягає в пошуках помилок в інших, схильності до марнотратства. Нехтування зовнішністю, похмурість, зловживання алкоголем чи вживання наркотиків, нервозність, брак урівноваженості й невпевненість у собі — також ознаки занепокоєння.

5. Надмірна обережність — звичка бачити негативне в усьому, думати й говорити про можливі невдачі замість зосереджуватися на досягненні успіху, знати всі шляхи до катастрофи, але ніколи не шукати можливості її уникнути; очікування «слушної миті», щоб почати втілювати ідеї та плани. Надмірно обережна людина пам’ятає тих, хто зазнав невдачі, й забуває про успішних, бачить дірку в бублику, але не бачить бублика. Їй властивий песимізм, який призводить до самоінтоксикації організму й усіх його наслідків, що в результаті формують нестерпну вдачу.

6. Прокрастинація — звичка відкладати на завтра те, що мало би бути зроблене ще минулого року, вигадувати виправдання, щоб нічого не робити. Цей симптом тісно пов’язаний із надмірною обережністю, сумнівом і занепокоєнням. Сюди ж додайте уникання відповідальності за будь-якої нагоди; готовність до компромісу замість мужньо боротися; звичку поступатися труднощам замість приборкати їх і використати як плацдарм для розвитку, торгуватися із життям за дрібняки замість вимагати процвітання, достатку, задоволеності й щастя; планувати дії в разі поразки замість спалити всі мости й унеможливити сам відступ; слабкість, цілковитий брак упевненості в собі, визначеної мети, самовладання, ініціативи, ентузіазму, прагнень, ощадливості і здатності мислити; очікування бідності й солідарність із тими, хто її приймає, замість співпраці з людьми, що прагнуть і досягають успіху.