В Одесі легендарний меморіал хочуть забудувати висотками
Ділки звели "повітряні" гуртожитки, щоб забудувати 411-ту батарею.
411-ту батарею хочуть забудувати висотками. Ілюстрація / © Газета киевская
Десять років у меморіалу на місці героїчної 411-ї батареї на Одещині шахраї намагаються відкусити ласий шматок землі. Спритники вигадали історію, про те що на місці меморіалу стоять їхні будівлі. Тож претендують на кілька гектарів і навіть уже виграли кілька судових засідань.
Чому радянським захисникам вдалося у фашистів відстояти цю землю і чому в неї за незалежної України втоптують пам'ять героїв – з'ясовували журналісти програми "Гроші".
411-та батарея для Одеситів не просто слова. Батарею будували усім Радянським Союзом. Усі елементи батареї будувались так, щоб жоден з існуючих засобів ураження того часу не зміг її пробити. 220 разів відбивали воїни Одеси ворога саме з цих місць. А коли останні війська покинули Одесу, солдати підірвали батарею і рушили захищати Севастополь. У 70-х тут створили музей. З того часу на меморіалі побували представники сотні країн світу.
Навіть в дощ серед робочого тижня тут людно. Мами гуляють з колясками, а ветерани приходять віддати шану своїм загиблим у боях товаришам. Кожен одеський хлопчик знає тут будь-яку шпаринку.
Але за документами цього меморіалу давно вже не існує, а парк - лише омана. Немає тут ані алеї слави, ані багаторічних дерев. Насправді тут вже років десять стоять багатоповерхівки.
Директор Меморіалу прожив 85 років. Полковник у відставці пройшов війну, але такого нахабства ще у житті не зустрічав.
Літній чоловік шокований такою підлою атакою. Про те, що за документами земля омита кров'ю сотень тисяч одеситів, вже давно не належить меморіалу він й гадки не мав! А будівель тут з роду віку не було. Ніхто не наважувався будувати на кістках своїх батьків та дідів.
Новий напад на 411 батарею застав зненацька. Від такого документального обстрілу окопи не допоможуть. Підприємливі дільці тишком-нишком почали ходити по судах з 2006-го. До справи готувались здалеку. Спочатку приватне підприємство хоче виселити осіб, які нібито орендують його приміщення. Суд визнає, що осіб треба вигнати. Вони й не сперечаються. Таким чином фірма отримує документ - право на приміщення, якого насправді не існує. Але приміщення стоїть на землі. Відповідно земля - теж власника фірми.
Є навіть й витяги з земельного кадастру - на схемі гуртожитки, сараї, гаражі. Те, що їх насправді не існує - нікого не хвилює. Документально - комар носа не підточить. Афера з повітряними палацами того варта, адже землі, на яких знаходиться меморіал - золотоносні. 16 гектарів недалеко від моря, в елітному районі Одеси. А тут просто ростуть дерева, й раз на рік приходить якась купка ветеранів. Навіщо старим, які вже й так ледь ходять, стільки землі, якщо тут можна заробити мільярди! Для початку підступні аферисти відкроїли собі два гектари. Але й цей клаптик сулить шалені прибутки.
"Ціна питання зробити документи на цю землю - 350 тисяч доларів. А ціна землі - приблизно 30 мільйонів доларів", - розповідає громадський діяч Володимир Букач.
Прокурор Овідіопольського району пішов в атаку й почав розслідувати дивні оборудки - зібрав необхідні докази, а горе-ділків оголосив у всеукраїнський розшук.
"Особи встановлені, які доводили, що вони в цих оборудках брали фіктивну участь, що насправді ці угоди були фіктивні, а потім було звернення до господарського суду для того, щоб узаконити цю фіктивну угоду. Насправді є документальне підтвердження, що там росте парк і це зона 411-ї батареї", - переконує прокурор Валерій Каплонюк.
Кримінальну справу довести до кінця не вдалося. Юридичні баталії продовжуються з 2006 року. Нападники на найсвятіше переповзають із суду в суду. Таким чином, не дають прокуратурі щось зробити.
Сама фірма "Рулав", яка хоче привласнити собі гектари меморіального комплексу, за документами знаходиться в одному з бізнес-центрів, але там про таке підприємство навіть не чули.
Ще один фігурант справи - юрист, який робив усі документи для фірми, спілкуватися з журналістами навідріз відмовився.
Але військо захисників героїчної пам'яті не здається і вкотре обіцяє відстояти свої рубежі.