Чи допомагають "Шахтарю" стати чемпіоном України? Без сумнівів

Хуанде Рамос розкрив істину причину відходу з "Дніпра", розповів про потенціал команди та розхвалив Євгена Коноплянку.

- Зараз ви живете у Махадонді, далеко від України. Розкажіть про своє життя, чим займаєтесь, як проводите вільний час?
- Зараз я не працюю, оскільки останній сезон в Україні видався досить затяжним, і мені потрібно було трохи перепочити. Тому зараз у моєму житті менше буремного. Проводжу час з родиною, зі своєю дружиною. Зранку займаюся спортом, потім з друзями ходимо десь посидіти у невимушеній атмосфері, ну і, звичайно, дуже багато дивлюся футбол.

- Як нам відомо, ви займаєтеся благодійністю та багато подорожуєте. Це стало частиною вашого життя?
- Так, насправді я не завжди працюю безпосередньо за фахом, тому використовую вільний час, щоб подорожувати, пізнавати щось нове. Час від часу ми з окремими африканськими країнами організовуємо благодійні вечері. Я роблю те, що мені подобається, намагаючись при цьому допомагати іншим, особливо тим, хто справді цього потребує.

- У відборі на наступний мундіаль Україна гратиме в одній групі зі збірною Іспанії.
- Так, цього разу Україна та Іспанія виступатимуть в одній групі, тому моє серце розривається на дві частини, адже Іспанія - моя батьківщина, команда, якій я завжди бажаю перемоги, з іншої сторони в Україні я пропрацював досить тривалий час і добре знаю гравців, що представляють синьо-жовту збірну. Тож, гадаю, буде доволі цікаво.

- Ви працювали з багатьма клубами. Вас ніколи не цікавила робота з національними збірними?
- Так, це один з можливих варіантів. Саме зараз я веду переговори з однією національною збірною, але через низку причин ми поки що не дійшли згоди. Робота з національними командами "спокійніша", ніж повсякденна робота у клубі. Збірна - це передусім декілька важливих чемпіонатів - чемпіонат світу, чемпіонат Європи -, відбіркові та товариські матчі. Робота тренером збірної набагато почесніша.

- Багато футболістів-легіонерів кажуть, що дуже складно адаптуватися у новій країні. Як вам вдалося пристосуватися до українського чемпіонату, і що було найскладнішим?
- Я завжди кажу одну фразу: "Мені легше адаптуватися у новій країні, ніж країні пристосуватися до мене". Тому я намагався максимально усвідомити і зрозуміти українську культуру, а найскладнішим для мене було подолати мовний бар'єр. Іноді хочеться донести певну ідею, яку треба доносити до гравців без посередників, жестикулювати, показувати. При цьому перекладач не завжди може відтворити ідею у тому світлі, в якому бачите її ви. Саме цього мені не вистачало, саме це я б хотів робити самостійно.

- Зараз Ви сумуєте за Україною?
- Живучи чотири роки у країні, звикаєш до її ритму життя. Від України у мене дуже багато чудових вражень, вже через рік після приїзду я почувався дуже комфортно, але у зв'язку із добре відомою вам політичною ситуацією, війною з Росією, довелося прийняти непросте рішення, адже ми ставили перед собою досить високі цілі - вивести команду до класифікації Ліги чемпіонів. Цю мету дуже хотілося б реалізувати, проте мені здалося легковажним кроком залишатися в Україні. Наші сім'ї дуже непокоїлися через наше перебування у країні зі стількома політичними проблемами.

- Зараз ви не працюєте тренером. Хочете взяти перерву чи не надходять гарні пропозиції?
- Чесно кажучи, я просто хочу трохи відпочити. Були цікаві пропозиції від трьох клубів, але я вирішив перепочити після чотирьох непростих сезонів у "Дніпрі", відволіктися, щоб голова знову ясно мислила. На щастя, гідні пропозиції були, проте я прийняв рішення відпочити один сезон.

- Вже минув деякий час після вашого від'їзду з України. Чи не думали ви над можливим поновленням контракту з "Дніпром"?
- Від президента клубу Ігоря Коломойського надходила пропозиція щодо подовження контракту на два роки, але, як я раніше казав, у зв'язку з війною, в якій знаходилася країна, я був дуже занепокоєний і вирішив, що це не найкращий момент для перебування у країні. Моя родина повернулася до Іспанії, я залишився один в Україні і не хотів, щоб так тривало далі, адже насправді події розгорталися не найкращим чином, і це, звичайно, непокоїло всіх: мене в Україні і мою родину в Іспанії.

- Тож ваше рішення було зумовлено політичними причинами?
- Так, абсолютно! На моє рішення вплинули виключно політичні чинники, я хотів би продовжити контракт ще на два роки, але був вимушений залишити країну.

- Що, на вашу думку, необхідно "Дніпру", аби показувати гідну гру цього сезону?
- Я б порадив продовжувати працювати у напрямку, який ми розробили, адже команда демонструвала прогрес, повільний, але стабільний; рівень гри постійно зростав, в останньому сезоні ми до самого кінця боролися з "Шахтарем" за чемпіонський титул, посіли друге місце, але, на мою думку, "Дніпро" може боротися за "золото" з "Динамо" та "Шахтарем".

- Наскільки високим ви бачите потенціал команди, потенціал гравців?- На мою думку, у "Дніпра" досить високий потенціал, команда має все для того, щоб прогресувати. Головне - знайти справжніх фахівців, які розуміються на футболі і доведуть гру клубу до найвищого рівня, і довіритися їм. Саме тренерський склад визначає швидкість прогресу команди.

- Кого з тренерів українського чемпіонату ви б могли назвати найкращим? Ви завжди добре коментували роботу Григорчука. Вам до душі його тренерський хист?
- Так, я дуже поважав і цінував працю цього тренера до матчу, який ми провели проти його команди. Тоді його поведінка мене дуже здивувала, я б навіть назвав її "дикою", і досі не можу зрозуміти, як тренер може дозволити собі те, що дозволив він. Можливо, нервував, але для мене є недопустимим, щоб професіонал поводився таким чином.

- Чи правда, що по приїзду до України ви сказали гравцям: "Якщо грати не вмієте, будете бігати"?
- (Сміється) Що ж, це фрази, які мотивують футболістів. Необхідно дістати на поверхню все те найкраще, що є у гравців. Якщо не вистачає техніки, треба бути кращим у фізичному аспекті, коли бракує фізичної підготовки, треба показувати високий рівень техніки. Кожен футболіст має віддавати команді все те краще, що в нього є. Коли я їхав з Дніпропетровська, я сказав, що дуже задоволений тим, що багато футболістів покращили свій рівень гри.

- Як відомо, Євген Коноплянка полюбляє пожартувати. Як ви відноситеся до жартів, позитивно чи негативно? Допомагають вони футболістам чи навпаки?
- Залежить від ситуації (сміється). Якщо він жартує під час тренувань, хай собі жартує, але коли відпускає жарти, програючи матч, це вже зовсім інше. А якщо серйозно, я вважаю Євгена класним футболістом, і за час моєї роботи в Україні він став гравцем європейського рівня і зараз може виступати за будь-який з топ-клубів. Мені було дуже приємно працювати з ним ці чотири роки і бачити прогрес, покращення у всіх аспектах - фізичному, тактичному та технічному.

- Коноплянка зараз дуже відомий в Україні, про нього тільки й говорять. А як у Європі? Чи багато пишуть і згадують його ім'я, наприклад, в Іспанії?
- Маловідомий серед вболівальників, проте досить відомий у колі спортивних директорів, тренерів і в цілому людей, що працюють у сфері футболу. Ці люди знають, що в Україні, в Дніпропетровську, є класний футболіст, прізвище якого Коноплянка. Але серед звичайних вболівальників його ім'я нікому не відоме.

- Коли ви тренували "Дніпро", Євген Шахов майже не з'являвся в основному складі, а зараз є одним з найкращих бомбардирів чемпіонату. Чим це можна пояснити?
- В першу чергу тим, що цей футболіст дуже добре відпрацьовує у центрі поля, футболіст, який любить і вміє грати. Та й справді, мені було складно знайти йому місце у команді, тому що на його позиції грав Жуліано, який дуже гарно бачив поле, вмів віддати точну передачу, пробити. Через це я не міг дати хлопцеві місце, на яке він заслуговував. На тренуваннях він викладався на повну, але на цій позиції я бачив Жуліано.

- Під вашим керівництвом Євген Селезньов був одним з основних гравців, але сьогодні здебільшого перебуває на лаві запасних.
- Я можу оцінювати його гру за часів моєї присутності у команді. Гадаю, це футболіст, який має чудове відчуття моменту для взяття воріт. Будь-який м'яч поблизу штрафного майданчика або безпосередньо в ньому Селезньов може покласти у сітку, у нього дуже потужний удар. Особливо я б хотів відзначити його сильну гру у штрафному майданчику.

Йому потрібна підтримка та довіра тренера. Я ставився до нього як батько до сина, ставив перед ним найвищі цілі, але водночас визнавав його здатність забивати і корисність для команди. У будь-якому разі я не міг дозволити йому розслаблятися, тому мав поводитися з ним жорстко, не забуваючи при цьому про його вміння допомогти команді.

- Останнє запитання про Коноплянку. Ви працювали з багатьма зірками. Чи можете ви назвати Коноплянку одним із найталановитіших футболістів?
- Загалом можу. Але, коли мова йде, наприклад, про таку команду, як мадридський "Реал", в якій виступають дуже сильні гравці міжнародного рівня, ви самі розумієте… Проте десь посередині рейтингу талановитих футболістів можемо його розташувати, адже ми друзі (сміється)…

- Як ви гадаєте, "Дніпро" може посісти перше місце у чемпіонаті? І що для цього треба зробити?
- Аби стати чемпіонами, нам не вистачило зовсім трохи. Останні три тури ми сперечалися за чемпіонство з "Шахтарем", однак через всім нам відомі проблеми і розвиток подій в Україні ми завершили сезон на другому місці. І я вважаю, що "Дніпро" щороку все ближче до "золота".

- В одному з інтерв'ю ви сказали правила для кожної української команди різні. Поясніть, будь-ласка, що ви мали на увазі.
- Авжеж. Є одні правила для "Динамо" і "Шахтаря" та інші для решти клубів, все прозоро.

- Ви гадаєте, "гірникам" завжди допомагають стати чемпіонами?
- Без жодних сумнівів.

- Що ви можете порадити тренерському складу для досягнення високих результатів?
- Кожен тренер має своє бачення гри, і не обов'язково мої схеми до вподоби іншим фахівцям. Нам потрібна певна свобода у прийнятті рішень. Гадаю, що нинішній тренер "Дніпра" має багатий досвід і знає, що потрібно команді в той чи інший момент.

- Під час вашої роботи до команди приєднався Роман Зозуля. Проте спочатку більшу частину часу він перебував на лаві запасних, потім закріпився в основі. Як йому вдалося так швидко завоювати місце у стартовому складі?
- Коли Роман перейшов з "Динамо", у нього було мало ігрової практики. Рівень його підготовки та довіри до нього на той момент був дуже низьким. Проте за 6 місяців він виконав неймовірну роботу над собою, своїм бажанням та наполегливістю зміг показати суттєвий прогрес. Зозуля заслужив на місце в основному складі, і потім його навіть запросили до лав національної збірної. Це один з чудових прикладів росту українських футболістів.

- Якщо ситуація у країні стабілізується, ви розглядаєте можливість повернення до України? Якщо надійде цікава пропозиція.
- Головне, щоб напруга стихла, ситуація нормалізувалася, а тоді вже все можливо. Особисто я дуже задоволений роботою в Україні, не беручи до уваги останні 6 місяців. Ви розумієте, чому.

- У першому сезоні вас багато критикували журналісти, медіа. Як ви ставитеся до критики?
- Справа у тому, що думка журналістів часто залежить від результату. Коли результат є, пишуть позитивне, коли немає - негативне. У цьому відношенні я з повагою ставлюся до журналістів, окрім випадків, коли вони переслідують певні цілі, тому що є багато медіа, які працюють на те чи інше джерело. Багато хто сьогодні продається.

- В українському чемпіонаті взимку велика перерва, майже три місяці. Це позитивно чи негативно впливає на команди?
- Особисто я вважаю, що це негативний фактор. Потрібно розпочинати другу частину чемпіонату у січні чи лютому. Коли починалися матчі єврокубків, команда не перебувала у "бойовій готовності" у порівнянні з європейськими командами. Тому українські клуби у цьому відношенні значно програвали командам інших країн.

Дмитро Поворознюк, "Профутбол"