Вчені з'ясували справжню причину смерті Чингісхана
Родині Чингісхана було заборонено розголошувати обставини смерті правителя.
Марко Поло та Рустічелло, Франція, на смертному одрі показано Чингісхана.
Нове дослідження показало, що Чингісхан міг померти від бубонної чуми, а не від втрати крові, отруєної стріли або інших причин, які обговорювалися протягом століть.
Про це повідомляє LiveScience.
Чингісхан, уроджений Темучжин з клану Борджигін у 1162 році, був одним із найвідоміших завойовників у світовій історії. У 1206 році він заснував Монгольську імперію і став першим її правителем. На час його смерті 1227 року, територія його імперії була в 2,5 раза більша за Римську. Хоча історія життя завойовника добре відома, його смерть оповита таємницею. За словами вчених, членам сім'ї та послідовникам Чингісхана було наказано зберігати в секреті його могилу. Її досі не знайшли.
Дослідники стверджують, що з метою вшанувати або, навпаки, заплямувати пам'ять імператора, соратники і його вороги розповіли кілька легенд про його смерть. Згідно з однією з них, Чингісхан помер від втрати крові, після того як отримав ножове поранення, згідно з іншою, помер від травм, отриманих після падіння з коня. Деякі кажуть, що він загинув у битві з китайцями і помер від зараженої ворожої стріли під час свого останнього походу проти Західної Ся, з якою монголи воювали понад 20 років.
Тепер вчені дійшли висновку, що всі ці легенди, ймовірно, були придумані задовго до смерті Чингісхана:
"Дивовижні, незвичайні причини смерті приписуються винятковим особистостям, тоді як розумніше шукати більш загальні причини, такі, як інфекційні захворювання. Загалом, немає достатніх доказів, щоб вірити цим легендам. Нинішня пандемія COVID-19 змусила нас задуматися про давні епідемії", – розповів співавтор дослідження Франческо Галассі.
© www.flickr.com/Sungtae Kim
Дослідники зосередилися на "Історії Юаня", історичному тексті, написаному за часів династії Мінь. У трактаті йдеться про те, що від 18 до 25 серпня 1227 року під час останнього військового походу Чингісхана проти Західної Ся він почувався погано через лихоманку. В кінцевому підсумку саме вона і вбила його через вісім днів після початку хвороби. Хоча в попередньому дослідженні йдеться, що Чингісхан захворів на черевний тиф, але Галассі та його колеги звернули увагу на те, що про типові симптоми цього захворювання, такі, як біль у животі та блювоту, в тексті не було сказано жодного слова.
У своїх дослідженнях вчені спиралися не лише на клінічні ознаки стану імператора, а й на інформацію про хвороби, від яких на той час страждали багато монгольських солдат. В результаті вони з’ясували, що симптоми, які були в імператора, збігаються з ознаками бубонної чуми, поширеної в ту епоху:
"Хоча ми не можемо на 100% бути впевненими, від чого помер Чингісхан, ми можемо сказати, що цей клінічний сценарій набагато більш реалістичний і заслуговує історичного розгляду, ніж інші надумані гіпотези", – підсумував свою думку вчений.
"Коронавірусна пандемія ще раз показала, що лідери країн можуть заразитися інфекційними захворюваннями і, попри свою силу і владу, вони не можуть бути захищені від природних явищ, таких, як інфекційні хвороби. Таким чином, смерть Чингісхана може послужити "загальним прикладом впливу хвороб на керівництво, яке потенційно здатне змінити перебіг історії", – сказала співавторка дослідження, антропологиня та біоархеологиня з університету Катанії в Італії Олена Варотто.
Нагадаємо, що житель Південної Кореї зустрівся з копією померлої дружини у віртуальній реальності. Процес створення VR-копії жінки і момент зустрічі подружжя показали в документальному фільмі "Я зустрів тебе".