І у владі, і в опозиції впевнені: "мовний закон" вигідний саме їм

У неділю під Українським домом все було тихо і спокійно. Нечисленні захисники української мови відпочивали, лежачи на туристичних килимках, читали або просто спілкувалися. Всього - осіб 70. На місці ще залишалися 5 голодуючих.
"Нам допомагають прості люди. Приносять воду, одноразовий посуд, парасольки від сонця і їжу", - розповідає про побутову частину протесту активістка Юля. Майже на підтвердження цих слів до кореспондента ТСН.ua підійшла дівчинка років десяти і запропонувала печиво.

А от депутати на відміну від п'яти активістів своє вже відголодували. У них зараз інші турбота - округи, списки, з'їзди... ТСН.ua спробував з'ясувати, як вся ця мовна тема вплине на передвиборчий розклад.

Кому приріст?

Народний депутат Тарас Стецьків абсолютно переконаний, що всім без винятку опозиціонерам ("Батьківщині", "Удару", "Свободі") мовна тема додасть рейтингу. А зменшить якраз у партії влади.

"Спочатку вони протягли бандитським методом закон про мови, потім отримали кілька ударів, від яких до сих пір не можуть оговтатися. Вони не очікували голодування і вони не очікували відставки Литвина. Тепер у них ситуація, м'яко кажучи, не дуже. А опозиція чи не вперше за два останні роки показала, що вона здатна здобувати хоч і невеликі, але все-таки перемоги. Якщо і далі так розвиватиметься ситуація, то на виборах це дасть плюси опозиції, а не владі", - міркує депутат.

На думку Стецьківа, Партія регіонів допустила стратегічну помилку, що зробила ставку на мовний закон. "Практика показує, що вони навряд чи отримають щось додаткове на Сході України. Але вони точно консолідують електорат західної, центральної та частково південної України", - вважає опозиціонер.

Екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко взагалі вважає, що регіоналам треба пам'ятник поставити за такий "подарунок" опозиції.

"Ця влада робила і робить для об'єднання опозиції більше, ніж сама опозиція. Думаю, вже в жовтні все буде так, як треба. Цей злочинний парламент просто піде в небуття і в цьому буде заслуга нинішньої влади", - каже екс-глава МЗС.

Регіонал Михайло Чечетов, звичайно ж, дотримується зовсім іншої точки зору. Він розраховує на 5-7% рейтингової добавки. "Прийшов час платити за політичними векселями. Програму треба виконувати! Ми ж не хочемо брехунами виглядати. Ми ж не опозиція, яка говорить одне, а робить інше. Тому ми просто виконували програму... А виконання своїх зобов'язань перед виборцями завжди викликає позитивний ефект, який конвертується в зростання рейтингу", - запевнив він ТСН.ua.

Матриця вибору: свій-чужий

Соціолог Ірина Бекешкіна оптимізму Михайла Васильовича не поділяє.

"Думаю, це дасть їм три відсотки. Але це консолідує і розчарованих помаранчевих. Серед 15% розчарованого електорату, який збирається йти на вибори, є і ті, й інші", - каже Бекешкіна.
На її думку,  як не дивно, від усієї цієї мовної історії постраждає рейтинг Кличка. "Тому що пішла поляризація, а він намагається бути поза нею", - зазначає соціолог.

А от її колега Євген Копатько не ризикує озвучувати конкретні цифри. "Тут не може бути процентного приросту. Тут не можна говорити про відсотки. Закон про мови може стати таким собі трендом, таким собі маркером. Тут питання в тому, що дасть перевагу. Це набір дій, причому системних, послідовних, які можуть привести до успіху або поразки тієї чи іншої політичної сили", - вважає Копатько.

Соціологи й експерти стверджують: мовна тема допомагає сформулювати матрицю вибору. Чітко розділити і для політиків, і для виборців, хто свій, а хто чужий.

"Значна частина виборців Партії регіонів, які розчарувалися в своїй партії, відійшли від неї і не перейшли на бік опозиції. Якась частина пішла до комуністів, хтось готовий голосувати за Кличка, за Королевську... Але в принципі, велика частина не визначилися. Тому регіонали сподіваються за допомогою "мовної теми", за допомогою соціальних ініціатив повернути цих виборців на свою сторону", - міркує політолог Володимир Фесенко.

А опозиції експерт радить зберегти мобілізаційний потенціал аж до виборів. "Звичайно ж, за такої спеки і у відпускний період опозиції буде важко утримати нинішні акції протесту. А ось восени мовна тема стане головною темою політичного позиціонування для об'єднаної опозиції. Скільки опозиція виграє на цьому? Сказати поки складно. Але як мобілізаційний фактор для опозиції це буде працювати", - каже Фесенко.

Мовний розкол загрожує розколом держави?

Ще один важливий момент: мова - потужний засіб самоідентифікації. За двадцять один рік державної незалежності України цей процес завершитися не встиг.

Але, мабуть, найголовніше те, що в нинішньому форматі закон Ківалова-Колесніченка працює проти інтересів держави. Він є сильним конфліктогенним чинником.

"Якщо законопроект буде реалізований, то він не відразу, але невідворотньо, може сприяти реалізації в Україні явної федералізації за бельгійським сценарієм. Фактично країна буде поділена на два анклави, кожен з яких матиме свої політичні сили. І питання буде йти про співжиття, після якого може стати питання розлучення, а це не вітається більшістю наших громадян", - зазначає Фесенко.

Що далі буде з законом про мови? Практично всі експерти сходяться на думці, що президент Віктор Янукович навряд чи заветує цей документ. Швидше за все, законопроект відправлять на доопрацювання.

Проте незалежно від того, як швидко він стане законом і чи стане ним взагалі, немає сумнівів стосовного того, що законопроект Ківалова-Колесніченка й надалі, як мінімум до парламентських виборів, залишатиметься каталізатором для неспокійного українського політикуму.

Олена Яхно