Втрата третього за величиною члена для Євросоюзу буде катастрофою не тільки економічно, але й символічно.
В 2016 році британці будуть вирішувати щодо членства в ЄС. Європа повинна боротися за Британію – і спокійно може погодитися на деякі вимоги противників членства Британії.
Про це пише Микола фон Ондарца у статті "Підіть назустріч Кемерону!", опублікованій на сайті німецької газети Die Zeit.
Девід Кемерон хоче стримати слово: на першому засіданні парламенту після його перемоги на виборах він хоче розробити законодавство для референдуму з питання виходу з ЄС; на наступному саміті лідерів ЄС в червні він буде вимагати нового положення Великобританії в ЄС.
У провалі цих переговорів не зацікавлені ні Європа, ні Кемерон. Прем'єр знає, що у британців немає ніякої економічно привабливої альтернативи ЄС. Одноголосно економісти дійшли висновку, що у разі відділення від свого найбільшого експортного ринку, Велика Британія зазнає колосальних збитків. Попри риторику противників, новий уряд не відмовляється від своїх планів: консерватори хочуть, щоб британці голосували за членство в ЄС.
Втрата третього за величиною члена для Євросоюзу буде катастрофою не тільки символічно. Економічно він втратить одного з найбільших платників, який хоч і відсутній у валютному союзі, але тісно пов'язаний з багатьма країнами ЄС, особливо з Ірландією, а також з Німеччиною. У зовнішній політиці відчутною стане втрата могутної підтримки ЄС у військовому секторі, особливо під час проблемного сусідства з конфліктами від Північної Африки до України. Тому ЄС повинен бути готовим до конструктивних переговорів.
Переговори очікуються складні. Тому що основна мета реформ Кемерона – табу для більшості інших країн-членів ЄС. Досі він навмисно не оголошував повного списку реформ, щоб уникнути ризику розколу в партії консерваторів. Тим не менш, стали відомі два ключових моменти: по-перше, вільне пересування осіб, що, зокрема, через порівняно високий рівень трудової міграції з ЄС у Великобританії, є суперечливим питанням у Сполученому Королівстві. На відміну від противників, Кемерон не хоче повністю скасовувати цей принцип, але на найближчі чотири роки працівники з ЄС опиняться в скрутному становищі. Особливо країни Центральної і Східної Європи, традиційно британські союзники, будуть протистояти цій вимозі.
По-друге, Кемерон хоче викреслити символічну мету "тіснішого союзу" з Договору Європейського Союзу, або, принаймні, скасувати її для Великобританії. Хоча для реальної політики наслідків практично не було б; але тоді ЄС довелося б відмовитися від одного з центральних символів, до того ж буде необхідна зміна договору – ратифікація в усіх 28 країн-членів ЄС і згода Європейського парламенту. До таких поправок договору ЄС не був готовий ще в розпал єврокризи, і навіть зараз в інших столицях відсутнє бажання змінювати контракти. Париж виступає категорично проти, тому що в 2017 році заплановані президентські вибори, у яких зміни договору ЄС у інтересах Великобританії не можна буде розглядати як передвиборчу агітацію.
Скептично налаштовані по відношенню до ЄС сили також намагаються підштовхнути Великобританію до виходу. Тиск йде від опозиційної ЄС британської преси, яка наполягає на подальшому обмеженні британського членства. Але і в партії Кемерона знайдуться ті, кого треба переконувати в правильності курсу. Частина, що виступає проти ЄС, хоче підштовхнути його до подальших, нереальних вимог, таких, як категоричне право Великобританії відмовитися від будь-якого законону, ухваленого ЄС. Їхня мета – кампанія з проведення референдуму, яка змусить прем'єра в інтересах своєї політичної надійності рекомендувати вихід з ЄС, тому що він не міг забезпечити дотримання нереальних вимог у Брюсселі.
Щоб цього уникнути, ЄС і німецька влада повинні переконати британський народ залишитися в союзі, не відмовляючись від основоположних принципів союзу.
Тепер ЄС має з допомогою цільових реформ залучити тих британців, які хоча і критикують ЄС, але поки що зацікавлені у внутрішньому ринку. Кемерон, ймовірно, зіштовхнеться з труднощами на етапі узгодження своїх планів з ЄС: Комісія ЄС сама ухвалила рішення щодо скасування кордонів на цифровому ринку, створення внутрішнього енергетичного ринку та реалізації свободи надання послуг, а також поставила за мету скоротити бюрократичну тяганину. Однак прагнення Британії на внутрішньому ринку захистити інтереси країн, що не входять в єврозону, є законним і будуть зміцнювати згуртованість у ЄС.
Крім того, партнери ЄС повинні пояснити Великобританії ціну виходу. Зокрема, повинні бути виключені подальші поправки до договору та інші британські лазівки, які неможливо здійснити до 2017 року. З іншого боку, можна розробити важливі реформи законодавства ЄС або зміни в політичній стратегії союзу протягом року. Хороший привід перенести референдум на 2016 рік – і перемогти.
Нагадаємо, в Німеччині заявили про провал планів Кремля розвалити Євросоюз.