Нордшелланд – Шахтар - 2:5. Руїну подолано

З пригодами, проблемами, але в той  же час впевнено і закономірно "Шахтар" переграв чемпіона Данії. Шлях до весняної стадії Ліги чемпіонів відкритий! І нехай у здоровенній помаранчево-чорній діжці меду виявилася ложка дьогтю імені Луїса Адріано, притлумити загальні враження від загалом чудових дій гірників у цьому відбірному турнірі вона не зможе. Цісарю – цісареве.

НОРДШЕЛЛАНД - ШАХТАР - 0:2. СТАТИСТИКА + ВІДЕО

Матч, який "Шахтарю" треба було вигравати за будь-яку ціну. Бо в інакшому випадку про плей-офф Ліги чемпіонів можна було забути. Певна річ, донеччани забувати не збиралися. Більше того, заради матчу в Копенгагені вони "віддали" поєдинок внутрішньої першості з "Арсеналом". Так що в будь-якому випадку гірники знали, чого хотіли. І, певна річ, знали, як цього досягти.

Із кадрових втрат у команді Луческу була лише одна пробоїна – через травму надовно поза грою залишився  Хюбшман. Замість досвідченого чеського півоборонця Луческу змушений був задіювати молодого Степаненка. Власне, ось і все, що гіпотетично могло вважатися певним виправданням невдалих дій шахтарів у центрі поля. Решта із "золотої колекції" українського чемпіона – в строю. Тому, цілком природньо, очікувалося на швидкі та широкоформатні дії донеччан.

Одначе попервах звичної картини гірняцького домінування не проглядалося. Якось занадто прагматично розпочав гру "Шахтар". Більше того, потрібної цілісності в загально командних діях українського колективу не спостерігалося. Таке враження, ніби окремі змагальні ланки жили своїм, відособленим життям. Ні тобі загальнокомандного маневру якогось особливого, ні загальної швидкості. Словом, особливих сюрпризів для данського чемпіона не було.

Вочевидь, саме тому данці й почувалися достоту вальяжно. І це справді дивно, якщо пригадати, як зовсім недавно "Шахтар" у Лондоні "возив" чинного володаря Кубка чемпіонів. Щоправда, одну зразково-показову атаку в дебюті зустрічі гірники таки створили, одначе на завершальній стадії Мхитарян зіграв у гірших традиціях вірменського футболу. Решту ж часу точилася позиційна боротьба. Без якихось видимих домінувань чи аргументів. Господарі за такої гри почувалися достоту впевнено. Більше того, вони не поступалися суперникові у володінні м'ячем. Але найбільш показово навіть не це. Данці без особливих зусиль (в усякому разі, так здалося) заробляли для себе численні стандарти – як штрафні удари, так і кутові.

Така не дуже хитра зброя виявилася  в руках "Нордшелланда" досить дієвою. Мабуть, передусім тому, що донецькі оборонці почувалися якось невпевнено, наче не в своїй тарілці. До того ж, захисникам не поспішали допомагати гравці півзахисту. Досить дивно все це, не знаходите? Якихось кілька тижнів тому "Шахтар" був злагодженим єдиним механізмом. Причому не абияким, а елітним. Нині ж постав якимось розбалансованим і непереконливим. Не було впевненості, що неодмінно заб'ють. Як і того, що не пропустять.

Пропустили досить швидко. Причому  в ситуації, яка потенційно не вважалася  небезпечною. В цій ситуації з далеко не найкращого боку зарекомендували себе Срна та Рац. Здавалося, для цих панів уже не може бути якихось таємниць чи авторитетів. Проте обоє зіграли настільки невдало, наскільки це узагалі можливо. А центр оборони виявився ще більш уразливим. У підсумку 1:0. Цілком закономірно, до речі.

А далі статолся те, що особисто я пояснити жодним чином не можу. Гірники зрівняли рахунок у ситуації, коли апріорі не мали права цього робити. Вілліан віддавав м'яча господарям. То мав бути їхній м'яч. Проте Адріано чомусь вирішив інакше, забувши про "чесну гру". Бразильця ніхто не атакував, проте він таки забив м'яча в незахищені ворота. Не знав? Не розумів? Не чув? Ну, припустимо, що так і було. Не розібрався. Проте далі, коли розказали і свої, і чужі, за неписаними футбольними правилами гірники мали дозволити господарям так же безперешкодно забити гол одразу після того, як данці розіграють м'яч у центрі поля. Нічого подібного не сталося! І тут уже жодним чином не можна говорити про незнання чи не розуміння ситуації. Це, даруйте, виняткове жлобство. За подібні вчинки в справді поважних місцях (не плутати з териконами) тобі не подадуть руки.

Ну, а далі сталося ще одне диво. Як кажуть, Бог не фраєр, він усе бачить. Не давши змоги (чи згоди) господарям відновити справедливість, чи то пак саму суть гри як протистояння чесних духом, гості все одно були биті. Неабияк мотивований данський чемпіон зумів провести стрімку атаку. І знову донецький захист, як і в першому пропущеному м'ячеві, виявився безпорадним. Гарматний постріл під поперечину – і шеврон із написом "Респект" на футболках гірників відновив свій звичний лоск.

Гучний ляпас нарешті привів гірників до тями. Нарешті українська команда почала діяти так, як і мала це робити з самого прочатку зустрічі. Гравці атакувальної ланки додали обертів, запрацювали фланги, і "Нордшелланд" поплив. Оборонці господарів просто не встигали за переміщеннями опонентів. Враження, що склалося про чемпіона Данії ще під час першого матчу – в Донецьку – підтвердилося й цього разу. Як у плані швидкості, так і в сенсі техніки цій команді ще далеченько до рівня "Шахтаря". Різного поля ягоди. От якби ще Мхитарян навчився реалізовувати свої нагоди, то питання про переможця зустрічі узагалі закрилося б досить швидко. Проте вірменин відверто "мазав" із найсприятливіших ситуацій. Добре, що на своєму місці і рівні виявився Вілліан. Уже без жодних претензій та нарікань завдяки зусиллям донецького плеймейкера рахунок знову вирівнявся.

Можна лише здогадатися, що творив у роздягальні Луческу! Мабуть, справді несолодко довелося донецьким зіркам. Так чи інакше, на другий тайм вони вийшли із зовсім іншим настроєм. Можна сказати, то була інша команда – мобільна, швидка, нестримна. Навіть якась зла й заведена. От лише Мхитарян залишався тим же, що й у першій половині зустрічі. Вірменин, ніби на атракціоні небаченої щедрості, тринькав один момент за іншим. Один ліпше іншого!

І знову – нічого страшного, бо в шахтарівському рукаві виявився справжній джокер – Вілліан. Бразилець шаленим ударом застав зненацька данського голкіпера. Здалося, що воротар просто прогавив момент, коли півзахисник "Шахтаря" завдавав удару. А далі "Нордшелланд" знову "поплив". Запропоновані гірниками швидкості виявилися для дебютанта Євроліги просто недосяжними. В такі хвилини "Шахтар" просто шматував свого опонента. Тому закономірним став ще один м'яч. Цього разу Луїс Адріано не порушив жодного існуючого футбольного кодексу.

Та й надалі гра не втратила своїх барв. "Шахтар" беззаперечно домінував, хоча й не намагався за будь-яку ціну забити ще. Гості вибухали якось фрагментарно. Запресингують, затуркають суперника – і знову впадають у меланхолію. Відтак за такого сценарію гри рахунок могли змінити не тільки гості, а й господарі. Донецькі оборонці давали таку можливість. Інша справа, що запал "Нордшелланда", схоже, вичерпався в першій половині зустрічі.

Зате запал "Шахтаря" в другому таймі проявився на повну потужність. В один із моментів, коли гірники змінили незвичну меланхолію на звичну експресію, їм вдалося забити й п'ятий м'яч. Луїс Адріано із антигероя перетворився на героя. Чи таки не перетворився?

А яка для "Шахтаря", за великим  рахунком, різниця? Вони – в плей-офф Ліги чемпіонів! Причому навряд чи знайдеться хтось, хто заперечуватиме справедливість такого результату. Все інше – нюанси для бідних. Та тих, хто програв.

Олександр Солнцев