Зв'язок між красою і дівочою косою

"Руса коса до пояса". Таким з давніх давен був ідеал дівочої краси. Що довша коса, то краще. Уквітчана, купана в любистку і м'яті. Нині коса відійшла у небуття і стала атавізмом, відрізалась, відсохла, відвалилась, і на зміну їй пришли нарощені пофарбовані на білий (чи на інший) колір патли, схожі на дешеві шиньйони. Чому так? Ну, напевно тому, що краса була не так у самій косі, бо після заміжжя косу недарма розплітали і ховали під очіпок, і заміжній жінці ходити простоволосою було сором, з розпущеними косами ходили хіба що божевільні – як у Тараса Григоровича: "Уночі розхристана і простоволоса селом ходить – то співає, то страшно голосить". Коса твердо асоціювалася з найбільшою "чеснотою" дівчини – із цнотою. Є коса – значить, чесна дівчина, береже себе для чоловіка. Нема коси – значить, дівчина легкої поведінки, одна їй дорога. Недарма покриткам коси різали і голову дьогтем мастили. А що зараз? Зараз цнота вважається сміховинним пережитком старовини – майже таким, як коса і наречені у білому вельоні (символі невинності), що вискакують заміж з 8-місячним вагітним пузом. Який сенс плекати русі коси?..

У павичів самиця непримітна і сіренька, зате павич – красень з барвистим хвостом, бо саме від того, у кого гарніший хвіст, залежить вибір майбутньої обранки. У них сіренькі самиці обирають найгарнішого. У нас сіренькі чоловіки обирають, здавалося б, ту, у кого найяскравіший макіяж чи найлеопардовіше вбрання. Жінки пропонують себе щохвилини, мов на аукціоні. Усе в них кричить: "Візьми мене, поглянь на мої барви!" Кожен день нам твердять, що жінка має бути вродливою (до цього додається ще величенький список обов'язкових чеснот, але на разі спинімось на візуальних перевагах). При цьому яка саме вона повинна бути, та краса, там до пуття не пояснюють. Погодьтеся, важко сприймати адекватно силіконове опудало зі спухлим пельменем замість рота, котре патякає про красу. І якщо жінка прийде на роботу без макіяжу чи у непримітній кофтинці, з котрої на офісний стіл не вивалюється бюст, її негайно проголосять "сірою мишею" (це тавро таке ж суб'єктивне, як твердження про "абсолютну" красу). До того ж, проголосять її такою саме колеги-жінки. Чоловіки зазвичай трохи по-іншому оцінюють осіб протилежної статі, особливо якщо це стосується роботи, куди вони приходять працювати, а не "вигуляти" нове плаття. Якось у одному колективі "жінрада" (така є майже в кожній фірмі) намагалася "підсидіти" і вижити з своїх лав перспективну, але не дуже яскраву колегу. І коли вони зважились на якомусь корпоративні відверто натякнути начальникові на те, що "Валя – страшненька, сіренька, не носить підбори, ходить весь час у одних джинсах і взагалі ганьбить наш колектив перед іншими фірмами", начальник відказав: "Вона справді носить одні й ті ж джинси?.. Не помічав. Треба буде їй зарплатню збільшити, вона на диво цінний кадр, чудовий аналітик".

Попри засилля сурогатної вроди, тим не менше, сьогодні дівчата з косами є. Це не означає, звісно, що всі вони "бережуться для подружнього ложа". Просто природність видається їм гарною – так, так, вони дійсно існують. І, як не дивно, але попри всі балачки про "гламур" і "тужур", попри натовпи фарбованих опудал з перепаленими штучними стріхами на голові, варто з'явитись одній дівчині з косою, чоловіки таки звернуть на неї увагу. Може тому, що вона виділятиметься з натовпу. А може через те, що це досі ввижається чоловікам красивим?

Справа, дорогі жінки, таки не в косі, справа у природності. Якщо ви фарбуєте нігті і вії, робите собі пірсинг і мелірування – робіть це так, аби вам пасувало. Бо на отих зі спухлим пельменем чоловіки, хто б що не казав, не одружуються. Та більше – їх не сприймають серйозно. Адже що може бути в голові у людини, котра добровільно зробила з себе наречену Франкенштейна. Таких навіть використовують за гроші (бо ж наступне силіконове вливання дамам за щось треба робити). Відтак, займайтесь собою, і глядіть, аби ваші маніпуляції із зовнішністю були гармонійними. Як писав знавець усього дівочого і майже український сучасний класик пан Позаяк: "Бо дівоча краса – то дівоча краса, та не менша заслуга і в ср*ки".