Нема чого святкувати після виборів у Нідерландах - Bloomberg

Результат виборів у Нідерландах вважається приводом для святкування, і це дещо говорить про стан європейської політики.

Про це мовиться у редакційній статті "Нема чого святкувати після виборів у Нідерландах", опублікованій на сайті Bloomberg.com.

Герт Вілдерс – крайній правий популіст, порівняно з яким Дональд Трамп – обережний центрист – отримав менше голосів, ніж очікувалося. Але він в жодному разі не здавався розчавленим, гнів Вілдерса і його прихильників нікуди не зник.

З часом прем'єр-міністр Марк Рютте зможе сформувати новий коаліційний уряд. (Цей процес вимагає часу в Нідерландах). Але його правоцентристська партія втратила частину місць і повинна була справлятися з правими популістами, щоб уникнути гіршого результату. "Розчавлений" – це єдине слово, яке підходить для опису того, що сталося з партнером по коаліції Рютте: у них буде дев'ять місць у новому парламенті з 150 членів, порівняно з 38 у попередньому. Партія Вілдерса збільшила кількість місць з 15 до 20.

В розколотій парламентській системі з безліччю маленьких партій нескладно буде виключити "Партію свободи" Вілдерса з нового коаліційного уряду, але ці вибори не стали нищівною поразкою для крайніх правих.

І подумайте, що знадобилося, щоб стримати загрозу. Рютте довелося посилити свою риторику (якщо не політику) щодо імміграції – "поводьте себе нормально або їдьте", - сказав він мігрантам у листі, опублікованому в січні в голландських газетах. Ймовірно, протистояння Рютте з президентом Туреччини Реджепом Тайіпом Ердоганом в кінці кампанії також допомогло йому.

Більш обнадійливим є те, що Нідерланди, на відміну від Великобританії, не виявляють особливого інтересу до виходу з Європейського Союзу. В цілому, сильні проєвропейські партії досягли успіху на виборах (часто за рахунок лейбористів), і затяте протистояння Вілдерса з ЄС могло фактично нашкодити йому. У Нідерландах багато скептицизму щодо Європи, але, в основному, це лояльне інакомислення: жителі Нідерландів не поспішають наслідувати приклад Британії.

Проблема імміграції залишається найбільш складною. Нідерланди раніше виступали прикладом мультикультуралізму, але тепер це змінилося. Як і багато інших країн ЄС, Нідерланди не змогли прийняти іммігрантів.

Можна стверджувати, що частково це сталося навмисно – ось що означає мультикультуралізм. Якщо почуття, які підживлюють крайній правий популізм, можна перемогти, то пріоритетом залишається асиміляція. До процесу слід залучати освіту, мовні курси і житлову політику. Вкрай важливо полегшити мігрантам пошук роботи – Нідерланди особливо погано з цим справляються.

Те, що Вілдерсу не вдалося домогтися більшого успіху, обнадіює. Але він і його союзники нікуди не йдуть.