Нобелівські лауреати попереджають про наступну фінансову кризу – Die Welt

Еліта економічних дослідників сумнівається у стійкості фінансового світу до криз. Таким чином, економісти явно дистанціюються від центрального банку США. Вони також бачать невизначене майбутнє для євро.

Про це пишуть Аня Еттель і Хольгер Цшепіц у статті "Нобелівські лауреати попереджають про наступну фінансову кризу", опублікованій на сайті газети Die Welt.

Найвидатніші уми економіки попереджають про наступну фінансову кризу. Незважаючи на реформи минулих років, все ще існують прогалини у контролі. Незважаючи на хороший стан речей на біржі і стабільність кон'юнктури, помилково вважати, що настала стабільність. Це результат опитування газетою "Die Welt" 18 лауреатів Нобелівської премії з економіки, які на цьому тижні обговорюють серйозні економічні проблеми в Ліндау на Боденському озері.

Незадовго до початку шостої зустрічі лауреатів Нобелівської премії з економіки, яка вважається свого роду самітом економістів, вони явно дистанціюються від президента американського центрального банку Джанет Йеллен. У кінці червня у сенсаційній промові вона заявила, що у наш час більше не буде фінансової кризи."Я б не поставив на це, - сказав Бенгт Холмстрем, лауреат Нобелівської премії 2016 року. – Кожен раз, коли ми думаємо, що банкрутств більше не буде, ризик збільшується". Ще чіткіше висловився Едвард Прескотт, лауреат Нобелівської премії 2004 року: "З великою впевненістю можна сказати, що у недалекому майбутньому буде фінансова криза".

Коротке замикання в системі

Лауреати Нобелівської премії повертають на політичний порядок денний ризик нової кризи через десять років після початку останньої [фінансової кризи]. Ризик, який багато хто вже витіснив: у часи терору, можливого ядерного протистояння і нових витівок американського президента, увага до економічних проблем і недоліків у фінансовій системі істотно знизилася.Багато чого буде залежати від того, як тепер відреагують політики, підкреслюють лауреати. "Якщо американська адміністрація у Вашингтоні знову втратить контроль, криза буде більш ймовірною", – говорить лауреат 2007 року Ерік Маскін.Визнані економісти сумніваються у тому, що фінансовий світ коли-небудь зможе адекватно підготуватися до криз. "В епоху глобальних цифрових мереж – це ілюзія, - каже Деніел Макфадден, лауреат Нобелівської премії 2000 року. – Фінансові ризики – це як електрика у величезній мережі". Як і у випадку з електроенергією, у фінансовій системі також відбувається коротке замикання. "У нас немає необхідних інструментів, щоб спостерігати, контролювати і справлятися з цими проблемами. Ось чому наступна фінансова криза неминуча", – попереджає Макфадден.

Послання з Ліндау

Це ще раз підтверджує тенденцію зустрічі: політичні повідомлення з Боденського озера усьому світу. На попередньому заході такого роду три роки тому канцлер Ангела Меркель зробила фурор своєю програмною промовою. Тоді канцлер звинуватила економістів в тому, що вони давали поради політикам, які не мають нічого спільного з реальним життям.

Цього року вступну промову виголосить президент Європейського центрального банку (ЄЦБ) Маріо Драгі. Ймовірно, незадовго до вирішального засідання Ради ЄЦБ у вересні, йому складно переконати економістів у стійкості єдиної валюти до криз. Більшість опитаних лауреатів не вважають, що євро буде на висоті після закінчення фінансової та боргової кризи.

"Євро може процвітати тільки в тому випадку, якщо ЄС поставить фіскальну політику на більш стійку базу, і впоратися з економічною стагнацією в тих країнах-членах, де продуктивність праці відносно слабка", – сказав Макфадден. "Якщо євро виживе в довгостроковій перспективі, має бути не тільки єдина грошово-кредитна політика, але і єдина фіскальна політика", – упевнений Ерік Маскін.

Тільки один економіст позитивно оцінює євро

Тим не менш, удостоєний нагород економіст Прескотт вважає це марними спробами: "Я дуже песимістично ставлюся до євро", – сказав учений з Університету Арізони. "Питання тільки в тому, якої шкоди він завдасть єврозоні до її краху". Країни повинні зберегти свій суверенітет у фінансових питаннях у Європейському союзі. "Є більш прості способи реалізації осяжних переваг валютного союзу".

Країни могли б прив'язати свою валюту до німецької марки і при необхідності скоригувати. "Деякі держави ніколи не будуть дотримуватися бюджетних правил. У крайньому разі, має бути можливо і державне банкрутство". Слово Прескотта має вагу в політичній сфері. Він вивчає тимчасову послідовність в економічній політиці, тобто, питання про те, якою мірою зацікавлені сторони дійсно виконують свої обіцянки.Експерт все ж бачить хороше майбутнє для євро. "Загальна валюта може добре розвиватися, особливо тому, що Америка почне програвати в глобальному грошовому змаганні через неправильне управління доларом", – говорить лауреат 2002 року Вернон Сміт.

Світ, повний роботів

Перехід економічного світу у цифровий простір також є однією з тем, які повинні активно обговорюватися в Ліндау. У той час як провідні уми IT-світу, як засновник Microsoft Білл Гейтс, попереджають про невпинну роботизацію світу і вимагають, наприклад, введення податку на роботів, більшість лауреатів Нобелівської премії набагато менш песимістичні."Світ, повний роботів, які займаються монотонною роботою – це чудове видовище", - сказав Прескотт, який вельми песимістичний з багатьох інших питань. Лаурет Макфадден також вважає активізацію цифрових процесів свідченням успіху економіки. Світ, повний роботів, "не є приводом для занепокоєння", а свідчить про те, наскільки добре налаштована інноваційна сила. "Ті економіки, які особливо ліберальні, отримають максимальну вигоду".

МакФадден, який отримав Нобелівську премію 2000 року за свої дослідження з аналізу важливих людських рішень, висловлюється набагато обережніше. "Роботи, штучний інтелект та цифровий зв'язок здатні суттєво покращити людське життя. У той же час вони також чинять руйнівний вплив, оскільки вони маргіналізують бізнес-моделі, робочу силу і політичні та економічні інститути".Тому важливо забезпечити ці інновації певними заходами, щоб переконатися, що від переваг технологічної революції виграє суспільство у цілому, а не тільки кілька бенефіціарів.

Найбільша проблема людства? "Невігластво"Однак, більшість лауреатів не вважають нагальною проблемою активний розвиток технологій, поряд з їх побічними ефектами. Натомість, економісти вбачають найбільшу загрозу людству у невпинній зміні клімату. "Паризькі протоколи щодо захисту клімату повинні бути реалізовані, незважаючи на те, що США нещодавно відмовилися від них", - закликав фінський лауреат Нобелівської премії Холмстрем.Також лауреати привернули увагу до зникнення видів на планеті, яке пов'язане з людьми. "Руйнування біорізноманіття відбувається у безпрецедентному темпі", - попереджає Роберт Ауманн, лауреат Нобелівської премії 2005 року. Рішення дуже складне, але треба намагатися. "Перш за все, найбідніші, слаборозвинені країни повинні отримати стимули, щоб припинити руйнування навколишнього середовища, що там відбувається особливо швидко".

Тісно пов'язана з цим проблема боротьби з бідністю. Вернон Сміт, який був удостоєний Нобелівської премії 2002 року за дослідження ринку капіталу, єдиним рішенням вважає скасування нинішньої політики в області розвитку. "Попередні програми передачі [коштів] потрібно значно скоротити, тому що вони створюють залежність", - сказав він. Замість цього, потрібно допомагати їм стати більш самостійними". "Боротьба з бідністю досі не мала успіху".

Крістофер Сімс, лауреат 2011 року, ще коротше сформулював найбільшу проблему людства. Він відповів на запитання одним словом: "Невігластво".