Нові проблеми Москви. Режим Путіна атакують резолюціями на Заході

У Брюсселі у неділю, 16 грудня, сталися сутички поблизу будівлі Єврокомісії. Така масована атака на головні центри Євросоюзу цілком може бути успішною тактикою Москви, яка домоглася цього тижня певних поступок від ПАРЕ.

Допоки європейські лідери в Брюсселі на саміті лише готуються дискутувати за нові санкції проти Росії, у США та навіть у сусідній Франції працювали немов наввипередки, йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень.

Санкційні ігри

За день до великого європейського саміту у бундестазі канцлер Ангела Меркель звітувала перед парламентаріями. "Ми спробували розширити спостережну місію ОБСЄ і на Азовське море, однак Росія виступила проти. Зараз ми говоримо про те, щоби принаймні спостерігачі з Франції і Німеччини оцінили ситуацію в Керченській протоці. Президент Росії запевнив мене, що там можливе нормальне судноплавство, але він повинен підкріпити слова конкретними діями", - заявила вона.

У підсумку лідери європейських держав таки домовились наявні санкції подовжити ще на півроку. Утім, про їхнє розширення не може бути й мови - спрацювала нова політична карта Росії - Італія, де вголос говорять про скасування обмежень узагалі. Рим на відміну від Будапешта - це значно серйозніший сигнал. Та наразі в ЄС доповнюють чорний список дев’ятьма новими іменами тих, хто причетний до організації псевдовиборів на окупованому Донбасі. Значно більше підтримки Україна почула від парламентаріїв.

Урожай резолюцій

У Вашингтоні та Страсбурзі ухвалили одразу чотири резолюції. Європейські парламентарії закликали закрити європейські порти для російських кораблів, які йдуть із Азовського моря. Американці наполягають на звільненні українських моряків. А головне, в один голос у США та Європі депутати наполегливо в резолюціях вимагають остаточно й безповоротно відмовитись від проекту "Північний потік-2".

“Російська геополітична зацікавленість у "Північному потоці-2" - це не посилення європейської енергетичної безпеки, а радше забивання клину між країнами Європи та радикальне виснаження української газотранспортної системи”, - йшлося у заявах.

От тільки ринкові до таких депутатських ухвал було байдуже. Компанії чекають на червоне світло від урядів, та ще й не відмовилися б від компенсації. І тут буквально все залежить від волі Німеччини. Трубопроводу вже прокладено понад 200 кілометрів і завершити будівництво планують за рік.

Деферанс від ПАРЄ

Несподіваний, здавалося б, удар у спину Україна отримала від ПАРЄ, де після чотирьох років санкцій росіянам раптово повернули право голосу. Регламентний комітет організації пом’якшив тиск на Москву і знову дозволив їм долучатися до виборів високопосадовців Ради, зокрема, йдеться про Європейський суд із прав людини та обрання президента Парламентської асамблеї. І тут можна було б кричати - зрада, але в Асамблеї це пояснюють невеличким кроком у подоланні кризи в стосунках.

А, можливо, це просто спроба витяги з Росії членські внески. Утім, особливо Москві впливати на ухвалення рішень у ПАРЄ таке пом’якшення санкцій не допоможе. Кремль це розуміє, тому тепер активно погрожує начебто з власної волі вийти з Асамблеї, якщо принципово не змінять її статут.

Та як би Москва не крутила Страсбург - і Брюссель, і Вашингтон - на місці однієї вирішеної проблеми створюють Москві дві інші. Можливо, це і є нова тактика світової гібридної відповіді.