Чоловіки в усьому світі все частіше стають жертвами анорексії

Часи, коли анорексією хворіли тільки жінки, залишилися в минулому. У сучасному суспільстві все більше чоловіків, які готові жертвувати здоров'ям заради суперхудорби.

Про це пише тижневик "Фокус". Видання наводить в приклад київського студента другого курсу Олександра Сімакова, який не соромиться говорити, що анорексична худоба - його фетиш:

"Худі хлопчики, крихкі, як метелики - це і є ідеал краси більшості, - розмірковує Сімаков. - Мені не подобається просто струнке тіло, мені подобається, коли стирчать тазостегнові кістки, коли чітко видно вилиці і ключиці, коли випирають ребра".

Його хвороба почалася ще в школі - у перехідному віці він набрав вагу, потім вирішив її скинути. Коли він довів своє тіло до ідеальної маси, то не зупинився і почав задивлятися на дуже худих людей, до яких і вирішив сам приєднатися:

"Почав випробовувати різні дієти - сидів на воді, голодував, зривався, позбувався їжі шляхом штучної блювоти. Але я йду до своєї мети і не зупинюся ні перед чим", - говорить Олександр і резюмує, що його мета - 34 кг при зрості 155 сантиметрів.

Психолог Алевтина Шевченко впевнена, що цей випадок - яскравий приклад психічного розладу, додаючи, що сама не взялася б за такого пацієнта. Також вона дає цікаве пояснення процесу:

"Анорексія - сучасний і модний спосіб ненавидіти себе і боротися зі своїм тілом. Раніше чоловіки знищували себе "по-чоловічому", наприклад, алкоголізмом, а сьогодні все змінюється", - говорить Шевченко.

Своє пояснення явищу дав і головний редактор порталу Playing Fashion Роберт Міщенко. Він упевнений, що чоловіча худоба - щось із галузі альтернативної моди. У класичній - все ще по-старому: "Чоловік має бути сильний, у формі, з щетиною і з упевненим поглядом. А якщо чоловік страждає анорексією - значить, його погано годують".

Не згодна з ним стиліст Стася Монастирська - вона впевнена, що нині стандарт ламається:

"Нові чоловічі тренди крутяться навколо моделей, що томно крокують по подіуму в лосинах, але ніяк не навколо справжніх чоловіків, яких залишилося мало", - говорить Стася. Як приклад вона навела Джеремі Джиллитцера, чоловіка-модель, який помер у 38 років при вазі в 30 кг.

Варто відзначити, що ні у світі, ні, тим більше, в Україні немає ніяких щодо точних даних щодо кількості хворих анорексією чоловіків. Майже всі дослідження сфокусовані на жінках.

На думку дієтолога Оксани Скіталинської, така новоявлена мода - згубна. На відміну від аналогічних жіночих розладів, чоловічі майже завжди призводять до незворотних наслідків. З цим згодна і психолог Шевченко: основна складність лікування анорексиків у тому, що для роботи з психологом потрібна особиста мотивація, а у чоловіків-анорексиків її немає - хворий не усвідомлює свою проблему.