Бабусі-самосели розкрили секрет довголіття чорнобильських переселенців

У селі Опачичі в Чорнобильській зоні колись жило 600 людей, а тепер лише 4. 89-річна Марія Петрівна щоранку виходить на прогулянку та відвідує подруг, ідеться в сюжеті ТСН.19:30.

Бабця хизується перед журналістами своїм охайним житлом та ідеальним тиском. Торік медики тричі переміряли, бо думали, що в них апарат барахлить: він вперто показував 120 на 80! Марія Петрівна досі сама рубає дрова, копає город і носить воду.

У сусідньому начебто відселеному селі Куповате мешкають 22 людини. Там другий день святкують 76-річчя місцевої жительки. На столі місцеві, чорнобильські, помідори, гриби і картопля, а поміж тарілок – графіни. Одні кажуть, що з горілкою, інші – самогонкою. Але за здоров'я іменинниці п'ють усі.

Жінки кажуть, що поверталися в зону відчуження, бо не відчули себе потрібними в іншому житті. "Вісім чоловік у хаті живе. Ви уявіть, я отримала квартиру, троє дітей у мене було. Кому я там потрібна, коли там діти, зяті, внуки, правнуки? Ми живучі, люди довкола помирають, а ми живемо. Мабуть, радіація нам допомагає", - розповідають самосели. Для них Чорнобиль – це рідний край, спокій та безтурботність. Більшість друзів-однолітків повмирали без радіації – як вважають тут, їх з'їли нерви.

Основна тутешня проблема – не радіація, яка "не смердить, то ми її й не бачимо", а відсутність чоловіків. До глибокої старості вони доживають рідко, бо п'ють.

Кореспондент ТСН Олександр Загородний