Її розміри можуть налякати: у Чорнобильській зоні помітили одну з найбільших бджіл Європи (фото)

У Чорнобильській зоні відчудження зафіксували ксилокопу — одну з найбільших бджіл, які трапляються в Європі. Комаха вирізняється темним забарвленням і великими крилами, які на світлі мають фіолетово-синій відблиск.

Про це повідомили в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику.

Особливість цього виду — незвичайне місце для виведення потомства. Замість звичних для багатьох комах сховків самка використовує суху або вже відмерлу деревину. Щелепами вона робить у ній довгі ходи, а всередині облаштовує окремі комірки для майбутнього потомства. Саме через цю здатність ксилокоп бджіл називають «теслярами».

«Те, що для людини може виглядати як звичайна суха гілка або старий стовбур, для ксилокопи може бути місцем для розмноження. Мертва деревина є важливою складовою природних екосистем і слугує середовищем існування для безлічі організмів, зокрема різноманітних безхребетних», — йдеться в повідомленні

Їжу дорослі ксилокопи знаходять на квітах — вони споживають пилок і нектар, водночас запилюючи рослини. Однак іноді до солодкого вмісту квітки комахи дістаються незвичним способом. Замість того щоб проникати через її природний вхід, вони можуть прогризти отвір біля основи довгої квіткової трубки. Таку поведінку називають «квітковим злодійством».

Великі розміри та масивні щелепи можуть створювати враження, що ксилокопа небезпечна. Насправді представники цього виду здебільшого не проявляють агресії та не становлять загрози, якщо їх не турбувати.

Ксилокопа перебуває під охороною. Вид занесений до Червоної книги України та має статус «вразливий».

Що відомо про ксилокопу

Ксилокопа звичайна (Xylocopa valga) — один із трьох видів цього роду, представлених у фауні України. Довжина її тіла сягає 20–30 мм. Вид поширений на значній території — від Марокко та Іспанії до Монголії й Китаю, а в Україні трапляється в усіх регіонах.

Дорослих комах можна побачити від середини квітня до кінця вересня. Ксилокопа дає одне покоління на рік, а молоді самиці та самці зимують у ходах у деревині. Чисельність виду скорочується, зокрема через зменшення кількості придатних для гніздування сухих дерев, а також через незаконне колекціонування.

Нагадаємо, раніше в Чорнобильському заповіднику зафіксували незвичайний заплив: лось вирішив перетнути Прип’ять. Раніше у річці вже помічали інших диких тварин.