"Давайте будемо відвертими": президент Латвії шокував заявою про готовність Європи до війни з Росією

Президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що європейські країни та НАТО не встигають адаптуватися до темпів розвитку повітряної війни, які демонструє Україна. За його словами, частина нинішніх планів із підготовки до можливого повітряного конфлікту може застаріти вже до середини наступного року.

Про це йдеться в інтерв’ю Рінкевичса для The Guardian.

Європа не встигає за дронами

За словами Рінкевичса, війна в Україні показує, наскільки швидко змінюються технології застосування безпілотників. Він зазначив, що цей розвиток відбувається блискавичними темпами, тому системи захисту потребують постійного оновлення.

Особливе занепокоєння президента Латвії викликає стан протиповітряної, дронової та протибалістичної оборони. На його думку, якщо Росія спробує використати лише кілька ракет проти території НАТО, для багатьох європейських держав це вже сьогодні може стати серйозним випробуванням.

«Давайте будемо відвертими. Якщо Росія вирішить використати кілька ракет на цій території, я думаю, сьогодні для багатьох країн це буде серйозним викликом».

Рінкевичс також звернув увагу на проблему запасів ракет-перехоплювачів, зокрема для Patriot. Україна та європейські союзники стикаються із затримками у постачанні, а виробництво нових систем і боєприпасів потребує значного часу.

НАТО вже стикається з повітряними інцидентами

На цьому тлі особливо показовими є останні випадки проникнення безпілотників у повітряний простір країн Альянсу. Як повідомляє Reuters, російський безпілотник Gerbera, який був збитий італійським винищувачем НАТО над Литвою, ймовірно, прямував до України, але міг відхилитися від маршруту через роботу українських засобів радіоелектронної боротьби.

Цей випадок став першим відомим збиттям такого безпілотника силами місії НАТО Baltic Air Defence. У Польщі тим часом після російських ударів по Україні також піднімали в повітря винищувачі, що вкотре продемонструвало, наскільки швидко події війни можуть впливати на безпеку сусідніх держав.

Рінкевичс вважає, що загроза для Європи не обмежується можливою відкритою атакою. Диверсії, кібератаки, інциденти з дронами та ракетами можуть використовуватися Росією для перевірки готовності європейських країн підтримувати Україну.

Чи можливий прямий напад Росії

Водночас президент Латвії не заявив, що Росія готується до неминучого масштабного вторгнення на територію НАТО. Він прямо сказав, що не очікує звичайного військового вторгнення, однак закликав зберігати пильність щодо інших сценаріїв.

На його думку, Москва може збільшити мобілізацію найближчими місяцями, а взимку спробувати посилити тиск на Україну. Одним із завдань Росії при цьому може бути вплив на європейські держави, які надають Києву військову та політичну підтримку.

Подібні побоювання висловлював і прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Він припустив, що Росія може спробувати завдати ударів по країнах НАТО, які допомагають Україні, щоб перевірити готовність Альянсу діяти відповідно до принципу колективної оборони.

Європі потрібен час на переозброєння

Окремо Рінкевичс зупинився на збільшенні оборонних витрат європейських країн. Він визнав, що дискусії про більшу відповідальність Європи за власну безпеку стали конструктивнішими, однак між політичними рішеннями та появою реальних військових можливостей є значна різниця.

За його словами, Європі потрібен час, щоб наростити виробництво озброєнь, створити запаси боєприпасів і посилити протиповітряну оборону.

«Це не може статися за місяць або за рік», — зазначив Рінкевичс.

Саме тому Рінкевичс закликає оцінювати ризики з урахуванням реального стану європейської оборони, адже технології повітряної війни, за його словами, розвиваються значно швидше, ніж країни встигають перебудовувати власні системи захисту.

Нагадаємо, Лавров пригрозив Європі «короткою війною». Він заявив, що Європа, яка щодня говорить про підготовку до конфлікту з Росією, нападе, це буде «зовсім інше протистояння».