Експерти побачили у "війні" зі спамом бажання чиновників контролювати Інтернет

Наскільки проблема спаму актуальна для України, які країни стають жертвами українських спамерів, та наскільки адекватні покарання пропонуються за шкідливі розсилки, дізнавався ТСН.ua.

Чиновники збираються рятувати українців від спаму

Чиновники збираються рятувати українців від спаму

Українські законотворці вирішили активніше боротися зі спамерами та розсилками шкідливих повідомлень, до того ж суворо – штрафами до 34 тисяч гривень та позбавленням волі до п'яти років, а то й більше. Проте відповідні законодавчі ініціативи тільки на стадії розробки, і чи будуть вони прийняті – залежатиме від нового парламенту.

ТСН.ua дізнався, як парламентарі хочуть боротися зі спамерами, наскільки ефективними можуть бути запропоновані ними засоби боротьби з розсилками шкідливих повідомлень, чи і можна вважати спам злочином.

Які покарання і за що обіцяють спамерам?

Законопроект, який прирівнює розсилання шкідливих повідомлень до злочину та пропонує жорстко карати спамерів, зараз доопрацьовується парламентарями, та на нього чекає розгляд у сесійній залі. Йдеться про законопроект №9575 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за посягання у сфері інформаційної безпеки".

У документі не згадується слово "спам", проте пояснювальна записка до нього містить визначення терміну: "Спам представляє собою множинні повідомлення електронної пошти рекламного або порнографічного характеру, а також повідомлення іншого змісту, що використовуються, як правило, для введення в оману з метою подальшого вчинення шахрайства. До істотних ознак спаму також відносять те, що подібні листи отримувач або не замовляв, або не може відмовитися від їх отримання у подальшому".

Ініціатор даного законопроекту, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Олійник, у коментарі ТСН.ua пояснив, що спам – це "спонтанна розсилка всіх повідомлень, які я не замовляв, але мені нав'язують, різного характеру (рекламного, еротичного, Бог зна, ще якого)".

При цьому він зазначив, що очікує суттєвих правок до законопроекту у другому читанні – і щодо визначення понять, і щодо запропонованих покарань.

Автори документу пропонують за спам, якщо він "спричинив умисне істотне порушення реалізації прав, свобод або законних інтересів" осіб, карати штрафом від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 17 до 34 тисяч гривень), або позбавленням волі на строк до трьох років.

Але якщо такі дії спричинили "значну шкоду", то винного слід карати позбавленням волі від трьох до шести років, якщо "тяжкі наслідки" – позбавленням волі від п'яти до восьми років, вважають автори.

Низка експертів вважає такі покарання надто серйозними. Зокрема, аналітики науково-експертного управління Верховної Ради у висновку на даний законопроект зазначили, що розсилання спаму "не досягає того рівня суспільної небезпеки, який дає підстави визнавати їх злочинами".

"Адже, на практиці досить важко собі уявити, щоб регулярні масові розсилки (так званий спам), самі по собі спричинили "умисне істотне порушення реалізації прав, свобод або законних інтересів окремих фізичних осіб, або державних чи громадських інтересів, або діяльності юридичної особи". У тих же випадках, коли такі дії призвели до ускладнень в роботі комп'ютерів, автоматизованих систем чи комп'ютерних мереж, кримінальна відповідальність за них уже передбачена", – йдеться у висновку.

Серед українського спаму найбільше – реклами неякісних медикаментів

Один із авторів законопроекту, кандидат юридичних наук, доцент, докторант Національної академії внутрішніх справ Микола Карчевський наполягає на необхідності прийняття такого закону, який би передбачав покарання за шкоду, завдану спамом.

Зокрема, доводячи актуальність цієї проблеми для України, він посилається на міжнародні рейтинги найбільш активних спамерів: один-два, а то й три, з топ-10 найбільш активних спамерів завжди асоціюються з Україною.

"Міжнародні організації фіксують, що з Україною пов'язана достатньо суттєва частина трафіку спаму, але належної реакції з боку української кримінальної юстиції ми не бачимо. Аби цю ситуацію виправити і був поданий відповідний законопроект", – зазначив Карчевський.

Посилаючись на американських експертів, юрист розповів, що шкідливі розсилки, які робляться з території України, як правило, розповсюджуються у Північній Америці та Канаді. При цьому великий сегмент цих розсилок становить реклама неякісних медичних препаратів. "Дешевих, неліцензійних медикаментів, тобто "сірий" рекламний бізнес", – уточнив експерт.

"Скільки заробляють українські спамери, важко сказати. Проте, напевно, можна орієнтуватися на те, скільки заробляють особи, що керують бот-нетами. Думаю, це одного порядку заробітки", – додав Микола Карчевський.

При цьому він зазначив, що офіційних даних на підставі розслідуваних кримінальних справ у цій сфері в Україні немає, тому що, по-перше, "такі справи вкрай обмежені", по-друге, через низку питань у чинному законодавстві.

Говорячи про проблему спаму, слід зважати, що спам не є цілком негативним явищем, наголосив експерт. "Наприклад, у США завдяки спаму здійснюється близько 30% покупок, і це важливо для економіки країни. Тобто у спаму є позитивна властивість: це – новий вид реклами, це результативний сучасний вид бізнесу. Але якщо розсилки здійснюються із порушенням порядку (приховується адресат чи відправник, відсутня можливість відмовитися від того чи іншого каналу розсилки), ми отримуємо суттєві проблеми для кінцевого споживача", – зазначив Карчевський.

У США, за словами фахівця, розповсюдженим засобом боротьби зі спамом є відключення обслуговування електронних поштових скриньок. Щоправда, тоді спамери можуть почати використовувати чужі скриньки. "У підсумку цих злочинних дій виходить, що людина, не будучи спамером, тим не менше, позбавляється можливості працювати зі своєю електронною скринькою. А якщо ця людина веде свій бізнес тільки в Інтернеті, то можна зрозуміти, наскільки для неї трагічна ситуація з розповсюдженням спаму", – пояснив він.

Чинне українське законодавство на рівні постанов Кабміну забороняє будь-які розсилки, перекриваючи можливість розвитку легального бізнесу – реклами, наголосив Микола Карчевський. Оптимальним вирішенням проблеми, на його думку, є "надання можливості цьому бізнесу розвиватися, але й забезпечити кримінально-правові гарантії, про які йдеться в проекті".

При цьому юрист зазначив, що покарання, запропоновані в законопроекті, залежать від розміру шкоди, якої спам завдав. "Якщо це тяжкі наслідки та суттєва шкода, то, звичайно, може йтися про суворі покарання, і вони будуть обґрунтованими", – додав він.

Критику цієї законодавчої ініціативи Микола Карчевский пояснює тим, що в Україні поки що немає значних проблем у цій сфері. При цьому він закликав пригадати події у лютому цього року, а саме ситуацію із ex.ua та урядовими сайтами, до чого українці не були готові.

"Так само несподівано можуть виникнути й інші проблеми в інформаційному суспільстві. Аби бути готовим, краще мати в запасі відповідну статтю та ефективно протистояти таким діям", – вважає юрист. Він додав, що спочатку  слід розібратися з правилами надання та здійснення спам-розсилок, а вже потім здійснювати кримінальні переслідування за порушення цих правил.

Спам – надумана проблема?

Виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар вважає дану законодавчу ініціативу черговою спробою влади взяти під контроль Інтернет. За її словами, на цій тематиці українські законодавці не дуже добре знаються, але весь час намагаються вигадати способи, аби регулювати Інтернет не прямо, а обхідними шляхами. Без серйозної розмови з учасниками ринку подібні законопроекти виносити на розгляд у сесійній залі не можна, наголосила медіа-експерт.

"Спочатку учасники ринку мають спробувати врегулювати ці питання, і якщо їм це не вдасться, тільки тоді законодавець зможе запроваджувати подібні ініціативи, спираючись на серйозні дослідження про те, що такі дії справді шкодять. Поки що ні таких досліджень, ні дискусії, ні спроби саморегулювати цю сферу не було. Тому з'являються підозри, що це знову спроба влізти в Інтернет-середовище та отримати інструменти впливу на електронні видання", – зазначила Сюмар.

На думку експерта, з проблемою спаму кожен легко може впоратися власноруч, відмічаючи певні адреси як спам, та уникаючи, таким чином, отримання розсилок від певного відправника у подальшому.

"Жодних проблем, пов'язаних із цим, я поки що не бачу. А останнім часом, із появою соціальних мереж, спаму взагалі стало менше, тому проблема – надумана. А якщо я зроблю розсилку від нашого інституту про те, що хтось є ворогом преси, і він отримає тяжкі наслідки, то що – це теж рахуватиметься як спам? Тож тут можливі нюанси", – підсумувала Вікторія Сюмар.

Ув'язнювати за спам – перебільшення?

Директор Інституту медіа права Тарас Шевченко визнає, що сьогодні проблема спаму в Україні існує, і вона доволі серйозна. Хоча ця проблема стосується не лише України, а є розповсюдженою в усьому світі, і у світі досі немає чітких шляхів її вирішення, додав він.

"Запропоновані авторами законопроекту формулювання змін навряд чи допоможуть вирішити питання спаму в Україні. Достатньо складно буде доводити негативні наслідки, завдані конкретною розсилкою конкретної людини, оскільки як таких суттєвих наслідків від одного повідомлення немає.

Шкідливі наслідки настають через величезну кількість повідомлень (це певні втрати на швидкості обробки пошти, витрачання зайвого часу тощо), але спам не блокує діяльність організації, не позбавляє її можливості виконувати її функції, тому доводити шкідливі наслідки по кожній кримінальній справі буде складно", – пояснив медіа-експерт.

Крім того, на думку Шевченка, надзвичайно складно буде встановити, хто є спамером, хто надсилає повідомлення. Оскільки існує чимало програмних можливостей робити розсилки таким чином, аби не бути спійманим, додав він.

Щодо запропонованих авторами законопроекту покарань Тарас Шевченко зазначив, що саджати у в'язницю за спам, на його думку, є перебільшенням.

"Стаття передбачає різні види покарань. На мою думку, в першу чергу, це мали б бути санкції фінансового характеру, тобто штрафи. І якщо були завдані збитки, то в межах кримінального процесу існує можливість їх відшкодувати (звісно, якщо ці збитки доведені). Але саджати у тюрму за такі дії, на мою думку, це перебільшення", – наголосив експерт.

Шевченко припускає, що такий закон може дещо посприяти попередженню вчинення злочинів "шляхом встановлення надмірної відповідальності", тому що, можливо, спамери будуть побоюватися чинити такі дії. Але він не прогнозує суттєвих позитивних змін та великого ефекту від прийняття такого роду закону.

Надія Майна

А чи надокучають Вам спамери і як, на Вашу думку, треба з ними боротися?

Пов’язані теми
Коментарі
Сортувати:

Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie