На виклики киян приїжджають непридатні для порятунку хворих "швидкі"

У столичній службі "швидкої допомоги" все більшого розмаху набуває скандал навколо "швидких". Про непридатні для порятунку життя умови вперше заговорили самі лікарі. Бракує медпрепаратів, обладнання застаріле, понад дві третини автопарку слід негайно змінити. Персоналу також бракує, бо середня зарплата лікаря - приблизно три тисячі гривень, медсестри - удвічі менше. Тепер медикові, який озвучив проблеми, взагалі погрожують звільненням, повідомляє кореспондент ТСН.

Чорна кіптява з труби і обдертий корпус – це карета "швидкої" їде центром столиці. А це вже фотографії свідків – "швидка" зсередини: обідрані ноші, драні сумки і рації, перемотані пластирем. Це обладнання, із яким мусять рятувати життя лікарі "швидкої допомоги".

"Кардіографів дуже мало таких, що можуть зняти кардіограму належним чином. У нас навіть немає, як тут пишеться, тонометра, який закріплений на стіні машини", - каже лікар бригади "швидкої допомоги" Микола Куріянов.

Так званий "наказ 500" встановлює обов'язковий перелік обладнання і ліків на машинах "швидкої допомоги". Чимало з найменувань лікар "швидкої" Микола Куріянов бачив лише на папері: монітор-дефібрилятор із автоматичним живленням із можливістю спостереження ЕКГ-сигналу та термопринтером.

Зінаїду Іванівну рятували у "швидкій" від інфаркту тим, що мали. "Розвалюха, машина така, "швидка". Це ж інфаркт задньої стінки, це ж обширний інфаркт, уявляєте? А нічого там не було обладнано, трясло так, що будь здоров", - обурюється хвора.

Жінку урятували. Але кілька днів тому в аналогічній машині на зміні Миколи хворий помер. Керівництво столичної "швидкої" наполягає: це не через брак обладнання.

"Бригада була оснащена всім необхідним. І ліками", - переконує головний лікар міської станції "швидкої допомоги" Анатолій Вершигора.

Водночас, за фактом смерті проводять службове розслідування. ТСН попросила показати оснащення "швидкої" зсередини. Дозволяють через 5 днів. Обладнання демонструють під особистим керівництвом головного лікаря.

Водночас Микола Куріянов переконує, що дихальна апаратура на його "швидкій" стара, їй років 50. "Дуже важка в використанні. Я не можу надати пацієнтам кисень", - бідкається чоловік. Проте, коли про довговічність кисневих балонів питають у головного лікаря, той запевняє, що кисневі балони – вічні.

Вічними здаються і ноші для транспорту хворих, принаймні, лежачих. Бо для сидячих їх немає. Утім, приладдя ще треба вміти зрушити з місця. 60% співробітників, які працюють на "швидкій допомозі" - жінки. Утім, затягнути ноші в карету "швидкої", - робота геть не жіноча.

Головний лікар визнає: заміни потребує дві третини автопарку.

"Сьогодні машина коштує, в середньому, 650 тисяч гривень, по Україні сьогодні потребує заміни десь 3-3500 тисячі автомобілів", - зауважує пан Вершигора.

"Влада столиці проанонсувала до Євро-2012 закупити для потреб міста 63 нових автомобіля", - говорить завідувач відділу соціально-економічних питань Київської профспілки медпрацівників Віталій Коваль.

Але, на жаль, станом на сьогодні цих автомобілів у наявності немає. Безперечно, якщо влада анонсувала таке придбання, то під це придбання кошти мали би виділятися.

Скільки саме виділено на оновлення "швидких", куди пішли ці кошти і коли приїдуть нові машини, ТСН запросила роз'яснити Міністерство охорони здоров'я. Утім, часу на коментар там не знайшли.