Польща вимагає у Львівської галереї віддати костелу унікальні картини

На Львівщині назріває скандал, пов'язаний з картинами XVII в. кисті італійського художника Мартіно Альтомонте, що зберігаються у фондах Львівської національної галереї мистецтв. Про це пише "Дзеркало тижня".

Як повідомляється, Польща наполегливо вимагає від України передати ці унікальні батальні полотна на депозит костелу св. Лаврентія (м. Жовква). Серед них дві найбільші роботи Альтомонте "Битва під Віднем" і "Битва під Парканами". Крім того, полякам хотілося б мати у себе і полотна "Битва під Хотином" Андреаса Стеха і "Баталія під Клушино" Симона Богушовіча.

Однак українські художники не підтримують повернення костелу полотен, відреставрованих завдяки старанням нині покійного гендиректора Львівської галереї мистецтв Бориса Возницького. За їх словами, в костелі не створені належні умови зберігання полотен - протягом трьох століть ці твори тричі капітально реставрувалися.

У Львові вважають можливу передачу творів Альтомонте прихованим відчуженням українських культурних цінностей. На думку митців, якщо картини передадуть костелу, це може послужити причиною того, що культурну спадщина просто "розтягнуть". Деякі фахівці вважають, що полотна Альтомонте взагалі вивезуть до Польщі.

Листи з проханням розглянути можливість передачі цих полотен костелу св. Лаврентія почали надходити Борису Возницькому з 2011 року, проте кожного разу польська сторона отримувала категоричну відмову. Ці пам'ятки культури є державною власністю, зберігаються в галереї мистецтв, доступні для огляду громадянам України та іноземним туристам, і немає ніяких підстав передавати їх будь-кому, вважав він. Проте загибель Возницького за кілька днів до розміщення згаданих творів у стінах Олеського та Золочівського замків зробила їх беззахисними.

За словами народного художника України, академіка Академії мистецтв України Любомира Медвідя, існує світова практика повернення музейних цінностей, які в різний час були вилучені з місць їх первинного встановлення, але це "окремі випадки, а не огульна практика".

"Передача музейних експонатів на об'єкти, звідки вони походять, повинна супроводжуватися незаперечною аргументацією і крайньою необхідністю. В даному випадку польська сторона такої аргументації не має. Світовий досвід показує, що в переважній більшості випадків оригінали не повертаються на колишні місця. Найчастіше - коли виникає потреба в експозиції - виставляються їх детальні копії. В даному випадку твори стали музейної цінністю, отримали музейний статус перш за все як видатні твори мистецтва, а не як ілюстрація історичного минулого. З цим треба рахуватися ", - підкреслив художник.

"Відповідно до Закону "Про музейні твори і музейні колекції ", полотна, включені до складу державної частини музейного фонду України, не підлягають відчуженню, за винятком випадків втрати, руйнування або обміну на інші музейні твори або колекції, оскільки порушується положення про неподільність музейної колекції ", - вважає Лариса Возницька, дочка мистецтвознавця, реставратор, заслужений працівник культури України.

За її словами, вивезення кращих експонатів Львівської національної галереї мистецтв є актом руйнування цілісності колекції, що складалася десятиліттями.