Як "Укрпошта" та "Нова пошта" працюватимуть 9 травня: режим роботи

9 травня Україна відзначає День перемоги над нацизмом. Це затверджений державний вихідний, але пошта може знадобитись. Як працюватиме "Укрпошта" та "Нова пошта" у цей день читайте у матеріалі ТСН.ua.

Які відділення "Укрпошти" будуть відкриті для відвідувачів 

Київ - №1, вул. Хрещатик, 22: 10.00 - 17.00.
Вінниця - №4, площа Привокзальна, 2: від 8.00 до 18.00.
Луцьк - №25, вул. Кривий Вал, 19: 9.00 - 14.00.
Дніпро - пр. Дмитра Яворницького, 62: 10.00 - 15.00.
Житомир - №14, вул. Київська, 20: 9.00 - 14.00.
Ужгород -  пл. Поштова, 4: 9.00 - 15.00.
Запоріжжя  - пр-т Соборний, 133: 9.00 - 15.00.
Кропивницький - №6, вул. Гоголя, 72: 8.00 - 14.00.
Сєвєродонецьк - №1, вул. Донецька, 7А: 9.00 - 14.00. 
Львів -  вул. Словацького, 1: 9.00 - 15.00.
Миколаїв - №1,  вул. Адміральська,  27/1: 10.00 - 15.00.
Одеса - №1, вул. Садова, 10: 10.00 - 15.00.
Рівне - Пл. Привокзальна 3А: 9.00 - 14.00. 
Тернопіль - №1, вул. Чорновола, 1: 10.00 - 15.00.
Харків - №1, вул. Молочна, 6: 10.00 - 16.00.
Черкаси - №1, вул. Б. Вишневецького, 34: 9.00 - 15.00.
Чернівці - №2, вул. Поштова, 6: 10.00 - 16.00.

Увесь список відділень, які будуть відчинені 9 травня читайте тут.

Як працюватимуть відділення "Нової Пошти"

9 травня – відділення і адресна доставка "Нової Пошти" будуть працювати за звичайним графіком суботи.

Чому вихідний

9 травня - День перемоги над нацизмом. Цього року він у суботу, тому українці відпочиватимуть цілих три дні - 9, 10 та 11 травня. 

2016 року День перемоги (радянське свято) перейменували на День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У цей День пам’яті і примирення не святкують, а згадують полеглих. Символом дня обрали червоний мак.

Новий зміст 9 Травня включає:

• переосмислення подій Другої світової війни, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог навколо складних сторінок минулого;

• рівне вшанування пам'яті кожного, хто боровся з нацизмом, підкреслення солідарності та бойового братерства всіх Об'єднаних Націй, як держав, так і бездержавних тоді народів, зокрема євреїв та українців;

• перенесення акценту з історії військових дій на історії конкретних людей, а тому відмову від святкування на користь ушанування.