"Перемогу" Путіна рознесли вщент навіть у самому Кремлі: на бунт пішов ключовий економіст — ISW

Російський державний банк «Внешэкономбанк» звільнив головного економіста Андрія Клепача через його оцінку стану економіки РФ. Експерт заявив про стагнацію, воєнну кризу та загрозу для теорії перемоги президента Володимира Путіна.

Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

21 травня Клепач представив Московській біржі свій аналіз економічних і геополітичних викликів, які стоять перед Росією, під час засідання Нікітського клубу. За його оцінкою, російська воєнна економіка перебуває у стані стагнації. Серед чинників, що гальмують економічне зростання та інвестиційну активність, фахівець назвав значні оборонні витрати, жорстку монетарну політику, санкції та українські удари по інфраструктурі.

Звільнення Клепача з ВЕБ

Про оцінку Клепача російське медіа The Moscow Times повідомило 14 серпня. Наступного дня його заяви почали цитувати й інші російські ЗМІ. 16 серпня видання The Bell із посиланням на близьке до Клепача джерело заявило, що генеральний директор ВЕБ Ігор Шувалов звільнив економіста того ж дня після «дзвінка згори». Інше джерело також підтвердило, що причиною звільнення стала його економічна оцінка.

За даними The Bell, Клепач протягом 12 років працював головним економістом ВЕБ. До цього він шість років був заступником міністра економічного розвитку. У цей період міністерство очолювали нинішня голова Центрального банку Росії Ельвіра Набіулліна та нинішній міністр оборони РФ Андрій Білоусов.

Оцінка Клепача стану економіки РФ

У своєму аналізі від 21 травня Клепач зазначив, що Росія поки здатна вести війну на виснаження, не доводячи економіку до колапсу. Водночас, на його думку, така політика підвищує ризики соціальної кризи та може призвести до подальшого відставання Росії від США, Китаю та України у сфері економічного й технологічного розвитку.

Окремо економіст звернув увагу на наслідки українських атак по російській портовій, нафтовій, хімічній та логістичній інфраструктурі. Він вважає їх суттєвим макроекономічним фактором, який перешкоджає розширенню російської економіки. За прогнозом Клепача, 2026 року це може спричинити уповільнення річного економічного зростання майже до нульової позначки.

Водночас економіст констатував значне збільшення російських оборонних витрат після початку повномасштабного вторгнення до України. Через це військово-промисловий комплекс країни дедалі сильніше витісняє цивільний сектор, посилюючи обмеження для промислових підприємств, які не пов’язані з обороною, та сприяючи їхньому скороченню.

За словами Клепача, поєднання високих витрат на оборону та жорсткої монетарної політики, під якою, ймовірно, мається на увазі високий ключовий відсоток, «стискає» російську економіку. Ключова ставка досягла пікового значення у 21% у червні 2025 року, а нині становить 14%. Економіст прогнозує, що 2026 року реальні інвестиції в Росії скоротяться на 2,5%, тоді як 2027 року, ймовірно, не покажуть зростання.

«Кремль продовжує чинити тиск на Центральний банк, вимагаючи знизити ключову ставку, щоб створити видимість економічної стабільності та збільшити доступний російському оборонному сектору капітал, незважаючи на інфляційний тиск із боку бюджету, що триває», — зауважили в ISW.

Економічні проблеми Росії підривають теорію перемоги Путіна

Під час Петербурзького міжнародного економічного форуму 7 червня 2024 року Путін чітко окреслив своє бачення того, як Росія має перемогти у війні проти України. Його теорія ґрунтується на веденні тривалої війни на виснаження.

Відповідно до цього підходу, російська армія повинна мати можливість безперервно здійснювати поступове просування, водночас не дозволяючи Україні проводити контрнаступальні операції, здатні забезпечити оперативно значущий результат. Кремль також розраховує, що у тривалій війні Росія зможе виснажити Україну та її міжнародних партнерів і зрештою позбавити їх готовності продовжувати боротьбу.

Раніше аналітики ISW зазначали, що Москва дедалі гостріше відчуває проблеми з підтриманням такої моделі війни. Російські втрати перевищують темпи набору нових військовослужбовців, тоді як фінансові та матеріальні витрати продовжують зростати. Водночас Кремль намагається перебільшувати тактичні здобутки російської армії, створюючи картину нібито безперервного просування на фронті.

Водночас, за оцінками ISW, російське військове керівництво систематично вводить Путіна в оману щодо реального становища на полі бою. Однією з причин цього є поширена у російській армії культура брехні, яку воєнні блогери називають «красивими доповідями».

Підрив обґрунтованості теорії перемоги Путіна

Ймовірно, Путін краще розуміє економічні труднощі Росії, ніж реальну ситуацію на фронті. Однак і в економічній сфері він намагається підтримувати образ стабільності, попри численні свідчення про серйозні проблеми російської економіки.

«Є значні докази того, що оцінка Клепачем економічних проблем Росії відповідає реальності, що підриває обґрунтованість теорії перемоги Путіна», ­– зазначається у звіті аналітиків.

На цьому тлі російська ділова газета «Ведомости» 18 серпня повідомила, що 2026 року російські компанії перерахували до федерального бюджету 384 млрд руб. (близько 4,5 млн дол.) так званих «добровільних» внесків. Ця сума приблизно у півтора раза перевищує загальний обсяг таких платежів за 2025 рік.

Ще 26 березня 2026 року Путін особисто закликав найбільших представників російського бізнесу робити подібні внески. Таким чином він намагався зменшити навантаження на державний бюджет, яке створює тривала війна на виснаження.

За оцінкою Клепача, 2027 року Кремль може скоротити державні видатки на 600 млрд руб. (близько 7,1 млрд дол.) порівняно з 2026 роком. Це свідчить про реальний тиск на російський бюджет, незважаючи на заплановане скорочення та зростання доходів, яке забезпечують вищі ціни на сиру нафту.

Аналітики ISW і надалі вважають, що економічна політика російського уряду виявилася неефективною для забезпечення довготривалої війни проти України. Саме вона стала однією з причин низки економічних труднощів, із якими Росія стикається зараз: різкого та фактично нестійкого зростання військових витрат, високої інфляції, гострого дефіциту робочої сили та скорочення ресурсів Фонду національного добробуту.

У сукупності ці фактори створюють серйозні проблеми для монетарної та макроекономічної політики Росії. Саме на такі труднощі і звертає увагу Клепач у своїй оцінці стану російської економіки.

До слова, в кінці липня The Moscow Times писало, що економіка Росії фактично зупинилася: за перші п’ять місяців 2026 року ВВП зріс лише на 0,2%, що у 20 разів повільніше за показники минулих років. Попри заклики Путіна до стимулювання інвестицій, великий бізнес, включно з «Газпромом», «Росатомом» та «Новатеком», масово скорочує витрати.