Українці як союзники "ПіС"
Їм не потрібно платити 500+, вони не голосують, але старанно працюють на благо польського ВВП.
© ТСН.ua
Соціологи і політики вже давно міркують над запитанням, як виглядала б політична карта Польщі, якби не масова міграція поляків до Великобританії, Ірландії, Німеччини, одним словом, туди, де більші доходи і краща соціальна підтримка. Або інакше. Як змінилася б – якби внаслідок політичного тиску в цих країнах поляки раптом почали масово повертатися на Батьківщину? Чиїм вони стали б електоратом? Чи поповнили б групи поляків зі споживацькою ментальністю, чи, навпаки, підтримали б прихильників вільного ринку?
Наразі, навіть попри оголошення безкомпромісного Брекзиту, така хвиля рееміграції нам не загрожує. Дефіцит робочих рук над Віслою спричиняє "всмоктування" в нашу економіку сотень тисяч робітників зі Сходу. За підрахунками Міністерства праці, у 2016 році була найбільша за весь час хвиля працівників-емігрантів зі східного кордону. Переважають, звичайно, українці, хоча щораз більший відсоток складають білоруси.
Це очевидний наслідок економічної кризи в цих країнах, на який Мінськ реагує точно так само, як ще нещодавно реагував Київ: неспроможний забезпечити роботою своїх громадян, штовхає працівників за кордон. Українська і білоруська влада мають із цього подвійну вигоду – експорт безробіття і легкий спосіб примножити таку необхідну валюту. Суми переказів готівки з Польщі в Україну стають все більшими і, безсумнівно, певним чином стабілізують внутрішню ситуацію. У Польщі ці ж люди заповнюють дірку на ринку праці, яка утворилася через відтік польської робочої сили в країни Європейського Союзу.
Цікаво, що б ми робили без понад мільйона робітників у сфері сільського господарства, будівельників, водіїв, слюсарів, інженерів, лікарів, ІТ-фахівців тощо? Чи мали б ми можливість зберегти тенденцію до зростання економіки? Дуже сумніваюся. Тому в наших інтересах зберегти якомога ширше відкритий кордон і ліберальне трудове право.
Трансфер робочої сили зі Сходу має для Польщі й інші корисні наслідки. Це побудова суспільних зв'язків, ефективна боротьба з національними стереотипами, цивілізаційні мости над кордонами ЄС. Хіба це не своєрідна версія середовища справжнього, невимушеного "східного партнерства"?
Тому потрібно радіти, що, попри заяви урядовців, не відбулося радикальних обмежень у працевлаштуванні українців і білорусів над Віслою. А, може, хтось в уряді зрозумів, що вони найкращі союзники? Набагато безпечніші, ніж потенційні польські репатріанти з Європейського Союзу, який розпадається. Адже їм не потрібно платити 500+, вони не голосують, але старанно працюють на благо польського ВВП. Особисто я не виключав би такої гіпотези.
Читайте оригінал на Rzeczpospolita
Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і слідкуйте за оновленнями розділу!