Ми зараз у "тризірковому" навчальному центрі

Дата публікації
Перегляди
1276
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Ми зараз у "тризірковому" навчальному центрі

У "Десні" є стіни, вікна, коридори, двері, умивальники, ліжка, вода в крані, а не в пляшці чи бутлі.

День 7-й

6:00. Ми у Києві. Поспав до 8:00. Спитав, коли нас повезуть у "Десну". Сказали, не раніше 2-ї дня. Вирішив заїхати додому. Нас було кілька хлопців таких. Ми вийшли з вагону і пішли в бік метро викликати таксі. Дорогою нас зупинив військовий патруль. Сказали, що у них команда "нікого не випускати". Ми питаємо, чому? Відповідь - щоб не понапивались і не загубились. Ми попросили поговорити з офіцером. Поговорили. Подивився на нас, зрозумів, що ми не схильні до того, щоб напитись і загубитись, і відпустив.

Вдома поставив форму пратись і пішов у душ. Вода на дні ванни була реально брудною. Я не думав, що стільки бруду може бути на мені. У нас був душ у Рівному на полігоні, але я так і не наважився у нього піти. Втирався щодня вологими серветками. Але щоб стільки бруду!? Я не думав. У Рівному було дуже багато пилюки і піску. І я нарешті це все змив.

13:30 А далі нас почали видзвонювати супроводжуючі з вокзалу. Викликав таксі, заїхав по хлопців і ми поїхали на вокзал.

14:08 Стали в стрій.

Нас повантажили у вантажівки. Наша виявилась останньою і чомусь відправилась найпізніше. В "Десну" приїхали десь о 17-й.

Фото: фото: Майкл Щур

Тут зробили перекличку. Виявилось що більш ніж з сотні "загубилися" десь 20 людей.

Потім нас поділили за віком. Потім - за ступенем сп'яніння (так, кілька справді п'яних було). А потім спитали, хто куди хоче. Вибір був такий: снайпери, розвідка, танки.

Я вибрав розвідку. Разом нас виявилось 11 тих, хто обрав розвідку. І повели у казарму. Місця мало. В казармі нас поселили в тренажерну залу. Ми винесли тренажери. Розклали ліжка. До нас додали ще 11 новоприбулих. І тепер нас 22 новачків тут, у "Десні".

Перший конфлікт стався коли розставляли в кімнаті ліжка і тумбочки. Я посварився з п'яним "розвідником". Погавкались. Потім я перепросив його. Все-таки нам тут жити разом 44 дні.

Потім нас повели на вечерю в їдальню. Це окрема буділя. Будівля! Стіни, столи із стільцями, підноси, тарілки - цього всього у нас не було у Рівному. Шкодую, що не встиг тоді усе сфотографувати. У "Десні" є стіни, вікна, коридори, двері, умивальники, ліжка, вода в крані, а не в пляшці чи бутлі. Ми зараз у "тризірковому" навчальному центрі.

Коли стояли під їдальнею, відчув себе наче в якомусь фільмі. Тут і там сновигали снайпери зі своїми СВДівками. Потім вони вишикувались у стрій і кудись пішли. Тут більшість солдатів - як на підбір. Здорові, підтягнуті. Принаймні, мені худорлявому тут було навіть трохи соромно за свою фізичну форму. Тре терміново за ці 44 дні себе покращити. З'явилось відчуття, що у Рівному з нами цяцькались, як з малими дітьми. А тут все доросліше.

Щойно (це десь о 22:45) у нашу кімнату привели "діда". Сказали, що він наш. Його загубили і знайшли у казармі танкістів. Він зараз лежить на ліжку і сміється сам до себе. Говорить щось про "брат на брата" і "я ніколи не думав". Тут у нас менше тих, хто несповна розуму, ніж було у Рівному. Хоча ті, хто тут давно, кажуть, що з цією хвилею в армію потрапило дуже багато людей, яким не те що зброю, будь-яку просту роботу ніхто б не довірив.

Зараз буду спати.

Добраніч. Перше враження від "Десни" - тут все якось жорсткіше. Але мені це подобається.

Оригінал

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Повʼязані теми:

Дата публікації
Перегляди
1276
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Наступна публікація