Чи можливе глобальне ядерне роззброєння

Лідер Китаю Сі Цзіньпін сколихнув інформаційний простір закликом повністю заборонити ядерну зброю і знищити усі її запаси у світі. Комусь ця заява здалась сенсаційною, але насправді нічого нового Сі Цзіньпінь не запропонував.

Ці його пропозиції були закріплені ще в Договорі про нерозповсюдження ядерної зброї від 1968 року. Відповідно до нього усі держави, які на той час мали ядерну зброю – США, Великобританія, Франція, Росія (тоді СРСР) та Китай – зобов'язались роззброїтись та знищити усі арсенали. У майбутньому, звісно. В якому саме, в договорі завбачливо не прописали. Також ці країни підписались під обіцянкою не завдавати ядерних ударів по території неядерних країн, якщо ці країни не чинитимуть проти них агресії. Простіше кажучи, США, Великобританія, Франція, Росія та Китай зобов'язались застосовувати ядерну зброю лише в цілях оборони, а рано чи пізно роззброїтися та позбутися ядерного арсеналу.

Віз, як бачимо, і нині там. Що не заважає час від часу піаритись на цій темі лідерам ядерних держав. Приміром, Барак Обама, ще коли він вперше балотувався на пост президента США, у своїй програмі проголошував прагнення до загального і повного роззброєння.

Щодо Китаю, то він робить такі заяви тому, що зараз у світі існує реальна загроза застосування ядерної зброї. Тому китайці і просувають режим її нерозповсюдження. Взагалі заклики ядерних держав до знищення ядерного арсеналу мають дві мети. Перша мета – відмовити країни, що ядерної зброї не мають, купувати її. Адже кожні п'ять років відбувається конференція, неядерні країни намагаються домогтись більших гарантій своєї безпеки, але безрезультатно. І повне ігнорування Будапештського меморандуму, який мав убезпечити Україну від агресії з-за кордону в обмін на відмову від ядерної зброї, зайвий раз підтвердило химерність прописаних у Договорі про нерозповсюдження ядерної зброї гарантій. Тому деякі країни, які відчувають зовнішню загрозу, постійно думають, а чи не розробити чи придбати і їм таку зброю. Що, власне, вже зробила Північна Корея, Індія, Пакистан та Ізраїль (ймовірно).

Друга мета – заохотити країни-власниці ядерної зброї відмовлятись від неї. Але зовсім не для миру у всьому світі, а щоб посилити свою монополію. І колеги по "ядерному клубу" це прекрасно розуміють. Тому глобальне ядерне роззброєння неможливе. Жодна ядерна держава добровільно ніколи не позбудеться такого інструменту впливу, завдяки якому вона може убезпечувати себе і диктувати свою політику іншим. Це гарантія того, що навіть якщо така країна скоїть агресію, їй ніхто не відповість – це те, що ми зараз спостерігаємо у випадку з Росією.

Навпаки, зараз є небезпека глобального ядерного озброєння. З 1968 року, коли був підписаний Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, кількість її власників з чотирьох збільшилась до дев'яти. І це було до анексії Криму, війни на Донбасі та в Сирії. До того, як Путін зруйнував післявоєнний світовий лад, що давав неядерним країнам хоч якесь відчуття безпеки.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на  facebook  і слідкуйте за оновленнями розділу!