Красива жінка незаміжня

Є у мене подруга Лєночка.

Я от часом дивлюся на неї, і думаю: "Напевно, саме так виглядає мрія кожного мужчини: розумна, успішна, з благородною вродою та ідеальною фігурою".

Мені здається, що будучи чоловіком, таку жінку не хотіти просто не нормально. Та є одне але – вона абсолютно самотня.

З Лєночкою ми часто ходимо на віскі, і після третього бокала починаються розмови "за любов".

Я їй кажу:

– Лєнка, пам'ятаєш, була така співачка в 90-х, Алла Кудлай? У неї ще пісня оця є:

"Красива жінка незаміжня

Стоїть, задумавшись в метро"

- Ага, пам'ятаю. Мене аж нудило, коли малолєтки завивали її на перервах в шкільних коридорах.

- Знаєш, Лєн, я от чим старшою стаю, тим частіше в моїй голові крутиться мотивчик цієї пісні. Ну бо ми ж наче молоді і кльові, а в метро їздимо, задумавшись про життя своє непутьове. Їй-богу, ця Алла Кудлай щось знала.

- Боже! (починає скулити Лєночка) Але ж ти права… І хто б міг подумати, що я в свої 27 років асоціюватиму себе з піснею Алли Кудлай? Мені треба ще віскі!

Серед Лєночкиних прихильників є багато хороших, добрих чоловіків, які готові заради неї на все. Але вони їй не цікаві. Лєнка потребує стресів. Так, щоб поплакати в подушку, а під час скандалу жбурнути телефон об стіну.

Одним словом, Лєнка любить треш і тих чоловіків, яких жінки часто називають "козлами"! Бо треш – це адреналін і емоції. А хороші, добрі мужчини – це прісне, скучне життя. І навіть чарівне слово "стабільність" вже давно не аргумент.

Я нещодавно зробила суб'єктивний висновок: чим красивіша та успішніша жінка, тим частіше в її голові крутиться мотивчик пісні Алли Кудлай або ще як варіант "Ти мій" Ірини Білик.

Але ж чому? Чому жінка просто не може бути щасливою? Ну, щоб без стресів і слів "він козел"? Я досі шукаю відповідь на це питання.

А от у одного мого знайомого є щодо цього така теорія: "Жінки не вміють любити нормальних чоловіків. Вони уміють любити садистів, коритися тиранам, терпіти бабіїв, тимчасово закохуватись у романтиків, але нормальних мужиків вони любити не вміють. Мабуть, це зумовлено генетично - жінка підсвідомо шукає для себе "важку жіночу долю".

І слухаючи таку чоловічу теорію, я, на жаль, не можу не погодитися. Більшість українок справді перестали цінувати себе (чи й не починали?), вони забувають, що є найкрасивішими жінками цієї планети. Ними часто керують міфічні комплекси і пошук "важкої жіночої долі". Вони дозволяють принижувати себе і принижуються самі, часто втрачають почуття гідності. Що ними керує в такі моменти, питання одвічне. Можливо, страх самотності, а можливо, постійне, нестримне бажання адреналіну.