18,5 мільярда збитків і вейпи в руках школярів: як працює тіньовий ринок електронних сигарет в Україні

Вейпи давно припинили бути просто дорослою альтернативою сигаретам. Сьогодні вони масово опинилися у руках дітей. Майже кожен п’ятий український підліток від 13 до 15 років уже вживає електронні сигарети.

Яскраві девайси, солодкі смаки, маленький корпус, який легко сховати в кишеню, і нікотинова залежність ще до повноліття. Здавалося б, на такому тлі завдання очевидне — зробити цей товар якомога менш доступним для дітей. Але на українському вейп-ринку є люди, які бачать це інакше.

Про це йдеться у матеріалі «Хапуга.ua».

▶ На YouTube-каналі повну версію розслідування можна переглянути за цим посиланням: Схема на життях школярів: кримінал, обшуки та 18 мільярдів повз бюджет на підпільних електронках

Ринок вейпів у тіні

Ринок електронних сигарет перебуває майже повністю в тіні, йдеться у розслідуванні.

«Ми провели нещодавно оцінки та виявили, що 96% продукції споживається нелегально. Наші дані співпали з оцінками „Кантар“, яка вважає, що 93% — це повністю нелегальні, і ще щодо 3% неможливо встановити походження продукції. Тобто лише 4% від зібраних зразків мало всі ознаки нелегального походження. Чотири відсотки! Все інше держава просто не бачить і не оподатковує. Сумарна сума податків, які мали б надійти до державного та місцевих бюджетів, але не надійшли 2026 року, оцінюється на рівні 18,7 мільярда гривень. 18,5 мільярда за один рік», — підкреслюється у матеріалі.

Зараз найпопулярніша ціна 30 мл самозамісної рідини — 350 гривень. Але якщо порахувати суму акцизного податку, який мав би бути сплачений з цього об’єму рідини, це виходить 450 гривень без ПДВ і роздрібного акцизу.

«Товар коштує дешевше, ніж податок, який мав би з нього сплачуватися. Ось чому це по кишені школяреві», — зазначається у розслідуванні.

Яка ситуація у Європі

У Європі це питання закрили простіше. В Латвії під акцизним товаром визнані всі компоненти. І ароматизатор, і гліцерин мають акцизну марку.

Схожа практика і в Польщі. А у нас, доки норма не виписана дослівно, кожну схему доводиться зупиняти окремим рішенням суду.

«Особливо зважаючи на винахідливу позицію виробників з продажу компонентів рідин, де можна трошки маніпулювати, трошки тягнути час, трошки гратися на масштабах цього, трошки там зловживати тим, що потрібні окремі рішення судів, щоб припиняти ті чи інші схеми тих чи інших торговців рідинами. Ще одна цифра, яка показує вагу цих чотирьох компаній на ринку. За митними даними, понад половину всього офіційно ввезеного нікотину припало лише на дві компанії „Зварез“.

А за перше півріччя цього року вони ввезли ще понад півтори тонни. Питання навіть не в тому, багато це чи мало. Питання, куди цей нікотин йде далі», — йдеться у матеріалі.

Хто заробляє на ринку вейпів в Україні

І от питання, яке цікавить найбільше — хто заробляє на ринку, де діти підсідають на смачний дим у кольорових обгортках, а мільярди проходять повз бюджет?

У цьому розслідуванні «Хапуга» розбиралася, хто заробляє на тіньовому ринку вейпів, як працюють «самозаміси», куди йдуть тонни імпортованого нікотину та чому компанії з непростою судовою історією сьогодні беруть участь у дискусії про правила для всього ринку. В матеріалі — судові рішення, дані про обшуки та торгівлю без акцизних марок, вироки щодо незаконного виробництва рідин, позиція представників ринку та оцінки економістів. Окремо досліджується роль ВАРЕС, її учасників і пропозиції щодо регулювання нікобустерів. Чи справді це боротьба з тіньовим ринком, чи спроба переписати правила так, щоб нинішня модель стала законною?

Дивіться розслідування до кінця — найважливіший поворот починається там, де боротьба з нелегальним ринком переходить у боротьбу за нові правила для нього.

▶ Більше про фігурантів на ринку вейпів та що вони пропонують на YouTube-каналі можна переглянути за цим посиланням: Схема на життях школярів: кримінал, обшуки та 18 мільярдів повз бюджет на підпільних електронках