Експерти поділилися рецептами "ліків" для української економіки

Верховна Рада восьмого скликання розпочне роботу майже за місяць - 1 грудня, тож у провідних політсил є вдосталь часу для формування коаліції та оновленого Кабміну, адже саме від їхньої злагодженої роботи залежить ефективність проведення реформ, про які йшлося у передвиборних обіцянках.

На думку політтехнолога Тараса Березовця, новостворена коаліція у парламенті буде успішною, якщо їй вдасться здійснити серйозні реформи у сфері економіки. А опитані ТСН.ua економічні експерти розповіли, яких саме змін потребує Україна.

Голова Комітету економістів України Андрій Новак заявив, що та економічна система, яка була в Україні всі роки незалежності, показала лише негативні результати для більшості громадян України, тож потребує повної комплексної заміни. Також експерт запропонував рецепт для її "лікування": впровадження нових і оновлення існуючих економічних кодексів, таких як податковий, бюджетний, трудовий і господарський.

"Для того, щоб змінити економічну систему, треба змінити економічні правила гри. А економічні правила гри задаються набором економічних кодексів", - наголосив Андрій Новак.

Зокрема, Новак пропонує створити замість податкового і бюджетного кодексів - єдиний фіскальний. "Оскільки податкова і бюджетна сфери і тісно взаємопов'язані і взаємозалежні, немає ніякого функціонального резону їх розділяти. І навіть те, що у нас зараз створена спільна фіскальна служба України говорить про те, що навіть для її роботи потрібен єдиний фіскальний кодекс із зовсім іншими параметрами податкової системи і бюджетного розподілу", - сказав він.

Другим кодексом, який необхідно створити, голова Комітету економістів України Андрій Новак назвав монетарний. "Нам дуже потрібен монетарний кодекс для того, щоб і Національний банк України мав рамкові умови, кодексні, законодавчі умови своєї діяльності, тому що за останні 7-8 місяців ми побачили, що таке неконтрольований НБУ. По курсовій політиці треба закласти граничні можливі коливання курсу, які може НБУ допускати впродовж фінансового року. Треба закладати параметри ставок у банківській системі для того, щоб ставки по кредитах не були такими фантастично високими, щоб міг кредитуватися реально сектор економіки", - говорить експерт.

"Третій кодекс, який потрібен, це соціальний кодекс, у якому треба поєднати дві речі: по-перше, конкретні соціальні стандарти в індексах, у параметрах, і друге - трудові відносини, в які треба закласти пріоритет найманого працівника, а не роботодавця, як це є у діючому трудовому кодексі. І четвертим нам потрібен абсолютно новий господарський кодекс для того, щоб унеможливити, як це зараз відбувається, таке легке доведення підприємств до банкрутства, а потім скуповування їх за безцінь", - зауважив Андрій Новак.

Голова Комітету економістів України підсумував, що збір цих чотирьох кодексів - фіскального, монетарного, соціального та господарського - міг би сформувати в Україні абсолютно нову економічну систему. Головне, наголосив Новак, які економічні параметри будуть у них закладені.

"Результат у кожній сфері буде проявлятися у різний час. Найшвидше він проявляється на фінансовому секторі, тому що він найшвидше реагує на будь-які події, на будь-які зміни. Далі у податковій системі, у бюджетній системі", - додав Андрій Новак, зазначивши, що зараз робота над реформами просувається повільно, тому ймовірно, що і "2015 рік з точку зору економічних реформ ми втратимо".

Ректор Міжнародного інститут бізнесу, доктор економічних наук і професор Олександр Савченко у свою чергу зазначив, що "усі реформи починаються з обрізання державного бюджету приблизно на 30%, окрім таких статей як культура, де було нуль витрат, і друга - це оборона, яку треба збільшувати".

"По всім іншим статтям має йти зменшення на 30%. Це ліквідація усіх пенсійних систем, зменшення витрат на вищу школу приблизно у два рази, раціоналізація чисельності початкових шкіл, лікарень, зменшення первинних осередків влади, як-то: селищних рад, районів - десь із трьох треба робити один. Це називається реформи, їх зробити дуже важко, вони спочатку непопулярні, але потім вони дають результати. І все це треба робити на фоні збільшення мінімальної заробітної плати і пенсії. Лише уряд професіоналів може розпочати реальні економічні реформи", - говорить професор Олександр Савченко.

Лише уряд професіоналів може розпочати реальні економічні реформи

Також професор вважає, що Нацбанк має перейти до політики інфляційного таргетування (монетарна політика, за якої Національний банк бере на себе відповідальність за зростання цін). "Його мета має бути змінена: не міфічна стабільність національної валюти, а зростання числа робочих місць і фінансова стабільність. Для цього має запрацювати інвестиційні й кредитні механізми. Тобто число нових кредитів має збільшуватися щороку реально на 15-25%, і уряд має забезпечити приплив іноземних інвестицій", - вважає ректор Міжнародного інститут бізнесу Олександр Савченко.

Директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко впевнений, що Україна здатна сама без зовнішньої допомоги здійснити необхідні швидкі зміни в економічній системі, а розмови про те, що це складно, довго і дорогі - це просто пошук виправдань.

"Перш за все, необхідно здійснити надзвичайно серйозні зміни, пов'язані з системою державних фінансів. Ми знаходимося в абсолютно критичній ситуації, в абсолютно критичній стадії з точки зору дефіциту державних фінансів. Загальний державний дефіцит перевищує позначку в 10% ВВП - це катастрофічно багато для країни, яка ще до того ж не росте, а падає. Україна впаде цього року на 8-10%. При цьому мати дефіцит 10% недозволено навіть для країни, яка росте. А ми падаємо. Це колосальна величина. Греція впала у прірву з позначки 13% ВВП. Тому треба зробити все можливе, щоб скоротити цей дефіцит", - вважає економічний експерт.

Олег Устенко наголосив, що у нас є кілька великих дірок у бюджеті та в державних фінансах, але найбільша називається НАК "Нафтогаз", чий дефіцит за підсумками цього року може перевищити позначку в 7% ВВП - і це, за словами експерта, катастрофічно багато. "Я навіть не можу навести жодного прикладу із сучасної світової практики, коли державна організація, тим більше державна компанія, яка повинна отримувати прибуток або, принаймні, самооплачуватися, має подібного роду розміри дефіцитів. Тобто, на жаль, тут треба буде відійти від популізму і просто зробити "Нафтогаз" не дохідною організацією, але організацією або компанією, яка має нульовий дефіцит. Тобто вони повинні покривати всі свої витрати без винятку", - вважає Устенко.

Крім того, директор Міжнародного фонду Блейзера наголосив на необхідності підвищення тарифів з одночасним введенням "системи повного захисту населення".

"Тепер питання: як зробити так, щоб не постраждала велика частина населення. На жаль, після того, коли пройшла мало не 70-відсоткова девальвація і майже 20-відсоткова інфляція з початку цього року, більша частина населення вже постраждала. Тому мені здається, було б правильно тепер змінити систему дотацій, які у нас існували. Досі дотувався (якщо говорити щодо наших великих чорних дір) НАК "Нафтогаз". Потрібно відійти від дотації "Нафтогазу" і перейти до дотації населення. Я маю на увазі, що якщо рахунок за житлово-комунальні послуги якогось домогосподарства, сім'ї перевищує якусь визначену парламентом або Кабінетом міністрів межу, наприклад, 15-25% , то тоді цю різницю покриває держава", - пояснив Устенко.

На його думку, існує тільки такий шлях вирішення проблеми, оскільки практика підвищення тарифів лише окремим прошаркам суспільства, "як правило, нічим хорошим ніде і ніколи не закінчувалася".

Іншим методом скорочення дефіциту держбюджету Олег Устенко назвав організацію державних закупівель. "Абсолютна прозорість, відсутність будь-якого роду винятків - це йде на тендер, це не йде на тендер - ні, все йде через тендер, абсолютна конкуренція. І треба змінити психологію і підхід. Державні закупівлі в умовах падаючої економіки України повинні використовувати як механізм не підтримання українського товаровиробника, який братиме участь в цих закупівлях, а як механізм економії коштів бюджету та захисту нас з вами як платників податків. Тобто платники податків повинні отримати можливість самостійно користуватися своїми грошима і самим вирішувати, що і як вони хочуть купувати. Там завдання зовсім інше. У державних закупівлях тепер [постало] питання економити гроші платників податків. А це значить, що все [треба] відкрити, ніяких винятків, все на тендерах, аж до того, щоб допустити іноземців до цих тендерів", - вважає експерт.

Наступний момент, продовжив Устенко, це все, що стосується реформи, пов'язаної з дерегуляцією. "Усі розмови про боротьбу з корупцією - це все одно розмови. Корупція зникне тільки тоді, коли зникне поле для корупції. А поле для корупції зникне тоді, коли буде проведена реальна дерегуляція бізнесу. Є світовий досвід швидкого проведення подібного роду реформ. Береться все законодавство, яке стосується бізнесу, і від нього відсікається все те, що вважають недружнім до бізнесу [наприклад, різноманітні перевірки, - ред.]. І нічого нового не виникає, а якщо виникає, то тільки після колосальних консультацій із самим бізнесом", - сказав економічний експерт, додавши, що цю реформу можна легко провести протягом кількох місяців.

Директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко згадав і про приватизацію. "Я розумію аргументи, пов'язані з тим, що ринок зараз не в кращому стані, і продавати активи вкрай небажано. Це правда - ціна за них буде маленька. Але якщо ми не продамо ці активи зараз, то ми вішаємо і продовжуємо тримати на своїх плечах зобов'язання, пов'язані із субсидуванням, підтримкою держпідприємств, державного бізнесу, неефективного державного менеджменту, тому що, як правило, він неефективний. Тому, чим менше "держави", тим краще", - зазначив експерт.

Зрештою, додав Устенко, треба ініціювати реформу державного управління, яка складається не з самого лише скорочення кількості державних службовців.

"Реформа державного управління - це набагато ширше, це питання про функції, які виконують ті чи інші відомства. І якщо у нас там два або три відомства виконують одну функцію - це ненормально і недобре. Значить два з цих трьох відомств потрібно просто закрити. Наприклад, я вважаю, що Україні не потрібно міністерство економіки. Я вважаю, що це атавізм, який дістався нам від епохи соціалізму. Він не потрібен, він не працює у такому вигляді в нормальних економіках. Функції міністерства економіки може виконувати міністерство фінансів. Я вважаю, що для України не потрібно міністерство індустріальної політики [промислової політики, - ред.]. Я не знаю, де Україна бачила подібні речі. Маса агентств, які займаються питаннями енергетики, просто не потрібна. Можна цілком залишити міністерство енергетики", - говорить економічний експерт.

Олег Устенко зауважив, що багато чого буде залежати від дій уряду та нової Верховної Ради. І перший тест, який вони повинні пройти, - це затвердження державного бюджету: "Він буде популістським, але питання - наскільки. Я розумію, що всі політики хочуть подобатися виборцям, але коли немає грошей, це вкрай складно зробити".

Щодо діяльності Національного банку експерт наголосив, що регулятору також доведеться міцно тримати ситуацію під контролем: слідкувати за якістю банківського портфеля, влаштовуючи банкам стрес-тести, стежити за поверненням кредитів, які є у приватного сектору, та контролювати стан зовнішніх розрахунків за енергію, насамперед з російським "Газпромом", для того, щоб не погіршити ситуацію в "Нафтогазі".