Західна преса дружно хоронить ЄС і пророкує Європі нове грандіозне об'єднання

Період напіврозпаду?

Криза у ЄС затягнулася, причому настільки, що журналісти і експерти останнім часом почали всерйоз замислюватися над тим, чи не варто замовляти вінки на його похорон.

Старший економіст британського банку HSBC Стівен Кінг у статті для The Financial Times зазначив, що єдина валюта може вижити лише тоді, якщо її політичний фундамент забезпечує згуртованість, з якою, на його думку, у країн-членів ЄС наразі є проблеми. Сьогоднішня Європа нагадує йому ситуацію в СРСР на початку 90-х.

"Європа, втративши цю згуртованість, може повторити шлях СРСР, а євро тоді піде шляхом зниклого радянського рубля", - вважає експерт.

Помилки бюджетної політики в єврозоні Кінг називає куди менш масштабними, ніж в деяких колишніх республіках СРСР у минулому. Однак, зазначає він, і європейські країни зіткнулися з значним падінням надходжень до бюджету, уповільненням росту економіки, в деяких випадках їх перестали пускати на міжнародні ринки капіталу.

"Розпад єврозони за зразком рублевої зони здається маловірогідним. Але на початку 1992 року теж ніхто не очікував, що рублева зона розвалиться", - зауважує фахівець.

Журналіст популярної іспанської газети "El Pais" Хав'єр Валенсуела у своїй статті питає: "Невже Євросоюз насправді розпадеться? "

Він вважає, що є підстави відповісти ствердно на це питання. Бо, пише він, "зараз, будучи не в змозі знайти вихід з кризи євро, який показав, наскільки недалекоглядним було рішення про створення валютного союзу без єдиного управління економікою, Євросоюз, схоже, вступає в стадію агонії".

Валенсуела навіть малює картину "нової Європи". Так, пише він, Великобританія цілком може заявити про свою відмову від ЄС на референдумі, "про який так мріє Девід Кемерон". А Німеччина, "після того, як з ЄС будуть виведені Іспанія, Італія, Греція і Португалія", може разом з деякими сусідніми державами Центральної, Східної та Північної Європи створити новий альянс, заснований на сильному євро і залізній бюджетній дисципліні.

"Париж, таким чином, залишиться в дурнях, а Берлін стане столицею нової фінансово-економічної німецької держави… Як видається, вся справа йде до того, що Великобританія остаточно стане мальовничою провінцією США, а Німеччина очолить маленький континентальний клуб, сильний у фінансово-економічному, але не у військово-політичному відношенні ", - малює він картину нової Європи.

У свою чергу професор Оксфорда, фахівець в галузі європейських досліджень Тімоті Гартон Еш в статті для The New York Times зауважує, що "цю потенційну супердержаву (ЄС – ред.) все частіше розглядають як осередок хвороби розвиненого світу".

Він вважає, що п'ять головних рушійних сил на шляху до об'єднання Європи з 1950-х років зараз або зникли, або частково втратили свою силу. Серед них особиста пам'ять про війну, розпад СРСР, деяка втрата "пристрасті" колись поневолених країн Східної Європи до ЄС.

Ще одним фактором він називає те, що через кризу єврозони сильно постраждав імідж Європи як регіону з високим рівнем життя і соціальної безпеки для всіх її жителів. До того, до 1990-х років двигуном європейської інтеграції була ФРН, бо німці мали ідеалістичне бажання реабілітуватися в очах європейської родини народів.

Тим не менше, професор не втрачає оптимізму щодо майбутнього Євросоюзу. Бо, за його словами, навіть найбільш скептично налаштовані країни розуміють - краще належати до єдиного ринку з 500 мільйонів споживачів, ніж залежати від внутрішнього в 50 мільйонів або і того менше.

"У цьому і полягає джерело нової справи об'єднання Європи. XXI століття буде століттям гігантів: старих і виснажених, як Сполучені Штати і Росія, і молодих і голодних, як Китай, Індія, Бразилія і ПАР… А у світі гігантів краще самому бути гігантом", - вважає автор статті.

Без шляху відступу

Українські експерти до прогнозів краху Євросоюзу і єврозони ставляться здебільшого скептично. Так, директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин вважає, що страхи розпаду ЄС і єврозони сильно перебільшені.

"Так, сьогодні ЄС має певні проблеми. У першу чергу це пов'язано з тим, що попередні роки Євросоюзом проводилася така широка соціальна політика. Конкурентоспроможність дещо загальмувалася і на сьогоднішній день продуктивність праці в Євросоюзі трохи нижче, ніж, скажімо, в США", - сказав Юрчишин у коментарі ТСН.ua.

Проте він наголошує – ці проблеми ніяк не вказують на те, що Євросоюзу загрожує крах. "Я не розумію, чому по відношенню до Євросоюзу вживають такі слова. Це міцна розвинена економіка", - дивується експерт.

На підтвердження своїх слів він пропонує подивитись на ту ж саму Німеччину, яка є однією з лідерів ЄС і яка зараз має гарну економічну динаміку, де зберігається конкурентоспроможність.

"І більш того, оскільки зараз вже зрозуміло, що консолідація головних європейських гравців вже досягнута, і багато країн, які потребують допомоги, реалістично оцінюють умови її надання, мені здається, що в найближчі 2-3 роки ситуація кардинально покращиться", - впевнений експерт.

Що ж до єврозони, то її розпад йому також важко уявити. Бо, каже Юрчишин, по-перше, механізм виходу з єврозони не розроблений. Тому якщо якісь країни вийдуть з неї, від цього сильно програють всі – бо не вдасться зберегти цінності і цілісність економік.

По-друге, наслідки краху єврозони можуть бути настільки негативними, що ЄС просто не піде на це - це не вигідно Європі ні економічно, ні політично, ні психологічно.

"Тому я не думаю, що сценарій, пов'язаний з якимсь розпадом має хоч якесь раціональне обґрунтування. Я не розглядаю такого сорту сценарії як реалістичні. І ще раз наголошу - те, що країни ЄС на сьогоднішній момент активно шукають спільні рішення складних питань, говорить про те, що Євросоюзу найближчим часом не загрожує розпад, принаймні, в тому вигляді, про який говорять", - зазначив Юрчишин.

Водночас виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко впевнений лише у стійкості Євросоюзу. А от щодо життєздатності єврозони має сумніви. "Євросоюз не розпадеться. Розпастися може тільки єврозона. Однак у реальності це дуже віддалена і малоймовірна перспектива", - поділився Устенко поглядом на до ЄС і його валютного союзу з ТСН.ua.

А от екс-міністр економіки України Віктор Суслов вважає, що розпаду єврозони вже не вдасться уникнути. Однак він навіть буде корисним для збереження ЄС. І якщо цього не відбудеться зараз, то процес просто буде довшим і болючішим, але все одно завершиться тим самим.

"Єврозона буде розпадатися, але цей процес триватиме багато років, а можливо, навіть десятиліття", - сказав Суслов ВВС Україна.

А колишній заступник голови Національного банку Сергій Яременко вважає, що довше триватиме спротив розпаду зони євро, а от сам колапс буде доволі швидким.

"Якщо Німеччина візьме на себе погашення сукупного боргу, то, природно, європейський лідер перетвориться на бомжа… Якщо ж Німеччина не візьме на себе борги, то решта єврозони все одно розпадеться, тому що вони просто не зможуть розрахуватися із боргами - вони непідйомні", - каже Яременко.

Якщо грім гримне…

За словами Устенка, у тому разі, якщо розпад єврозони таки станеться, то наслідками буде стиснення світової економіки, зниження експортних можливостей всіх країн, у тому числі України, яка відправляє до ЄС 25% експорту. Також будуть складнощі з рефінансуванням боргів, отриманням позик на міжнародних ринках, обмеження припливу прямих іноземних інвестицій, відтік на батьківщину трудових мігрантів.

"І це загальна нестабільність, яка може виникнути у регіоні. Це самі менші наслідки, які можуть бути", - зазначає Устенко.

Водночас він зауважує, що у плані вільної торгівлі ЄС все одно повинен залишатися стратегічним орієнтиром для України. "Списувати з рахунків ЄС точно не можна. Це колосальна економіка, яка навіть не дивлячись на те, що відчуває труднощі, навіть незважаючи на можливий розпад єврозони, все одно є величезною економікою", - наголосив Устенко.

У свою чергу експерт-міжнародник, професор КНУ ім.Т.Шевченка Григорій Перепелиця додає – гіпотетично, якщо відбудеться розпад ЄС, він спричинить масштабний хаос у Європі.

"Для України це - втрата політичних орієнтирів. Буде зміна балансів сил, яка призведе до перекроювання кордонів в Європі. Економічно це буде катастрофа для всіх країн Європи, не тільки для країн єврозони. Частина розрахунків і заощаджень населення в євро. Враховуючи, що ЄС є нашим основним партнером і основним інвестором, то це досить сильно відіб'ється на економічній ситуації в Україні. Тобто виклики будуть колосальні для всієї Європи", - наголосив Перепелиця у розмові з ТСН.ua.

При цьому Перепелиця каже, що Україні не треба вступати в ЄС, Україні треба до НАТО. Бо завдання України в середньостроковій перспективі і можливо в довгостроковій - зміцнити власний державний суверенітет. Тому в найближчі 20-30 років, "поки не сформована сильна консолідована нація", потрібно уникати факторів, які можуть розмивати державний суверенітет – такі, як членство в ЄС.

"Ми повинні взяти модель Норвегії. Членство в НАТО забезпечує нам перебування в європейському співтоваристві. Але членство в НАТО дає гарантії державного суверенітету. А ЄС да - ми можемо розвивати зону вільної торгівлі розвивати, якісь інші взаємовигідні процеси, які не будуть зачіпати державний суверенітет. А до членства ми не готові. Нам про це ще рано думати взагалі. Європейська інтеграція не означає, що її мета - членство", - додав він.

Але, на його думку, Євросоюз втримається – бо ніхто не зацікавлений у його "загибелі". "Я думаю, що Євросоюз ще довго буде в кризі… Але вони будуть якось вибиратися з неї, формулювати якесь компромісне рішення. Можливо воно буде неефективне, але принаймні збереже цю структуру", - вважає експерт.

Складний вибір

Зараз керівництво ЄС якраз і намагаються знайти це рішення. За даними німецького тижневика Der Spiegel, вже вимальовуються плани канцлера Німеччини Ангели Меркель про укладення нового договору, який ляже в основу Євросоюзу. Нібито "федеральний уряд Німеччини хоче посилити європейську інтеграцію", і Меркель хотіла б під час грудневого саміту ЄС в Брюсселі, аби "глави держав і урядів провели нараду, присвячену новим юридичним засадам для ЄС".

Одна з ідей, на яких наполягає Берлін - це посилення ролі Європейського суду, який, "міг би володіти правом спостерігати за бюджетами держав-членів і карати тих, хто створює дефіцит". Однак журнал зазначає, що ініціатива скликання нарад "не викликала ентузіазму" серед більшості держав-членів і на неформальній зустрічі десяти міністрів закордонних справ країн ЄС більшість  відкинули цю пропозицію, висловлену главою МЗС ФРН Гідо Вестервелле.

Треба зазначити, що ще 2010 року експерти одного з провідних банків США Citigroup заявили, що зона євро не здатна вижити і розпадеться без створення країнами ЄС більш тісного політичного і податкового союзу.

"Для ЄС настав час прийняти рішення, чи готовий він стати Сполученими Штатами Європи або ж залишиться клаптевою ковдрою, витканою з незалежних держав", - йшлося в аналітичній доповіді експертів.

"В іншому випадку зона євро приречена на розпад, навіть якщо нинішня криза у Греції буде подолана", - зазначали фахівці американського банку.

Схоже, що через 2 роки у ЄС таки взялися за ухвалення нелегкого рішення. Цього тижня президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу закликав країни Євросоюзу до нової форми інтеграції - федерації.

"Давайте не будемо боятися цього слова: ми будемо потребувати рухатися до федерації національних країн… Європа не може бути технократичною, бюрократичною та дипломатичною. Вона має бути більш демократичною", - заявив він під час виступу в Європарламенті.

На думку Баррозу, Європа повинна об'єднуватися через активні глобалізаційні процеси, що вимагає більшої демократії. При цьому, як зазначив президент Єврокомісії, економічний ріст також необхідний об'єднанню. "Випробування на довіру для країн членів: ми побачимо, чи вони лише говорять про ріст, чи вони готові інвестувати в бюджет для росту", - додав він.

Крім того, Баррозу зазначив, що якщо Греція дотримуватиметься своїх зобов'язань, країна залишиться в ЄС. Але є питання, чи захоче сама Греція та й не тільки вона лишатись у такому ЄС?

Ціна порятунку

Устенко вказує, що відповідно до заяви Баррозу перший крок, який зараз повинна зробити єврозона для свого власного порятунку, а потім і ЄС - це до 2014 року створити Єдиний банківський союз. А його створення означає те, що контроль за діяльністю комерційних банків будь-якої з країн ЄС буде здійснюватися з Брюсселя чи Страсбурга - але одного центру. В майбутньому ця концепція означатиме перехід до утворення єдиного бюджету на всіх. І кожна країна житиме виходячи з того, скільки дає в цей бюджет.

"Це все теоретично та економічно абсолютно нормально і можливо. Але не все це можливо або вкрай складно здійснити в плані політичному. На початковому етапі кожна країна- учасник єврозони фактично повинна буде поступитися частиною свого суверенітету. А для прийняття подібного роду рішень необхідна підтримка населення кожної окремої країни. Кожна країна, яка входить до ЄС, має право ветувати це. Це означає, що якщо буде вето хоч однієї країни, поки воно не буде подолано, рішення не буде прийнято", - зазначає експерт.

"Мені здається, що економіці і ринку обіцяють більше, ніж у реальності можуть зробити", - зауважує він.

Із цим погоджується і Перепелиця. Він також вважає, що політично дуже складно буде створити федерацію. Бо це означає для країн-членів ЄС втрату частини суверенітету, національної ідентичності.

"Головною для європейців є національна ідентичність, а не європейська. Тож я думаю, що таке об'єднання нереальне. Бо не всі згодні з цими так сказати критеріями європейської ідентичності. Ми і зараз бачимо, що така політика веде до регіонального сепаратизму всередині самих держав", - зауважує експерт.

Загалом він вбачає у цьому головну проблему Євросоюзу. На його думку, глибинні витоки кризи носять концептуальний характер. "Потрібно вирішити, якою має бути форма цього об'єднання. Федеративна концепція і призводить до такої кризи", - каже експерт.

Тому Перепелиця вважає цей шлях дуже небезпечним для ЄС. Більш безпечною і оптимальною на його думку є французька концепція - концепція конфедеративного утворення. Але це не влаштовує Німеччину, іншого лідера ЄС.

Бо, каже експерт,  ця концепція дає можливість реалізувати стару німецьку доктрину Середньої Європи. Згідно якої через подолання бар'єрів держав можна поширювати вплив і інтереси на інші країни, послаблюючи їх суверенітети.

"Якщо Німеччина стає таким федеративним локомотивом, то тоді федеративний устрій полягає в тому, що центр влади переміщається з суб'єктів федерації в центр федерації ", - вказує він.

Також Перепелиця зауважує, що у такому випадку всі країни ЄС залежатимуть від стану Німеччині. І якщо вона "підірветься", то все це" завалиться як картковий будиночок".

"Я не думаю, що Євросоюз розпадеться. Я думаю, що з кризи він вийде в якійсь іншій формі. Однак я вважаю, що ЄС все-таки повинен відійти від федеративної концепції… Починається така собі імперська модель. Не можна сказати, що ЄС - це імперія, але подібна імперській вертикалі конструкція вимальовується. Імперії гинули від того, що центр був нездатний утримувати цю вертикаль... Так розпалась Російська імперія, СРСР", - додав він.

Світлана Кузьменко

А як Ви вважаєте, яка доля чекає на ЄС? Залишайте свої коментарі під матеріалом