Учасники ринку сантехнічної продукції оскаржили дії Мінекономіки щодо розширення сфери застосування антидемпінгового мита
Компанії-імпортери фітингів для водопостачання і опалення звернулися до Київського окружного адміністративного суду з позовами проти Міністерства економіки та рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, яким у травні 2026 року у позапроцедурний спосіб було суттєво розширено опис товарів, щодо яких застосовується обмежувальне антидемпінгове мито для імпорту цієї продукції в Україну. Цим рішенням МКМТ не просто внесла значні зміни до рішення про застосування антидемпінгових заходів ще від 7 липня 2025 року, а фактично постфактум змінила висновки і результати проведеного раніше антидемпінгового розслідування.
Підпишіться на нас в Google
Про це йдеться в матеріалі «Бізнес Цензор».
Ключова обставина, це те, що Мінекономіки та Комісія змінили опис товару, який власне був предметом дослідження, вже після завершення розслідування, фактично поширивши мито на продукцію, якої рішення про застосування антидемпінгових заходів взагалі не стосувалося.
Як розвивалися події
У жовтні 2024 року МКМТ розпочала антидемпінгове розслідування за заявою двох компаній, які стверджували, що вони можуть виробляти дану продукцію в Україні. У липні 2025 року МКМТ запровадила антидемпінгові обмеження щодо імпорту в Україну поліпропіленових фітингів для систем водопостачання та опалення походженням із Китаю та Туреччини. Для китайської продукції було запроваджено мито за неймовірною ставкою 166,65%, для турецької — 34,72%.
Початкове рішення передбачало застосування мита до поліпропіленових фітингів зі вставками з мідних сплавів. Однак 22 травня 2026 року МКМТ змінила формулювання опису товару. Замість «вставки з мідних сплавів» у рішенні з’явилося ширше поняття — «вставки з металу». Наслідком такого рішення стало поширення антидемпінгового мита на імпорт інших видів фітингів зі вставками з усіх інших металів, які навіть не були предметом тривалого початкового розслідування. Для компаній, які займаються імпортом та продажем такої продукції, а також для українських споживачів, це стало цілковитою несподіванкою і поставило під загрозу не лише укладені раніше контракти і можливість поставки даної продукції в Україну, а й обумовило реальну небезпеку обмеження асортименту продукції на українському ринку, суттєвого зростання цін для українських споживачів та зловживання домінуючим положенням на ринку компаній-заявників.
Фактично, згадані уповноважені органи змінили правила вже після завершення процедури та поширили встановлене раніше мито на додаткову категорію товарів. Необхідне в таких випадках нове антидемпінгове розслідування при цьому не проводилося.
Саме через це компанії-імпортери подали позови до Київського окружного адміністративного суду. Вони вимагають скасувати рішення МКМТ, а також зупинити його дію на час розгляду справ.
Варто наголосити на тому, що судовий спір стосується не самого права застосовувати антидемпінгові заходи, а законності способу, яким було розширено їхню дію. Фактично йдеться про те, чи може МКМТ змінити опис товару в уже ухваленому рішенні та поширити мито на нову категорію продукції без проведення окремого розслідування.
Проблема, що виникла, має дуже серйозні наслідки. Адже в контексті значної кількості антидемпінгових розслідувань, які проводяться та будуть проводитися в Україні, виникає питання: чи може бізнес взагалі розраховувати на сталість правил, якщо їх можна змінити вже після того, як товар замовлений, оплачений і вирушив в Україну. Фактично — «заднім числом».
Попри те, що суд триває, уже сьогодні очевидно, що його рішення матиме вплив не лише на долю імпортерів власне фітингів, а й на подальшу практику застосування антидемпінгового законодавства в Україні. До того ж саме рішення суду також стане прецедентним. Фактично суд має провести межу: де закінчується допустиме «уточнення» вже ухваленого рішення і починається зміна правил, яка потребує нової процедури.