Українцям взимку "світить" новий Алчевськ будь-якої миті

Поки чиновники з екранів телевізорів віщають про успішний початок опалювального сезону, на підприємствах ЖКГ виявляють нові діри в інженерних комунікаціях та поломки в обладнанні. І дуже сподіваються, що зима прийде тепла і малосніжна.

В іншому випадку в один прекрасний зимовий ранок українці ризикують знову прокинутися в холодних квартирах, з відключеною електрикою і водопостачанням.

"Зношеність інженерних мереж у нас перевищує 45%, потрібно модернізувати котельні, купувати нове обладнання. У нас тільки в день відбувається три-чотири дрібних аварії", - розповів ТСН.ua  директор підприємства ТКЕ (теплокомуненерго) одного з великих міст в Україні.

Жахливий стан тепломереж

У середньому по країні зношеність інженерних комунікацій підприємств ЖКГ складає 60%, а кількість аварій в день досягає 5-8 випадків. Але ця статистика великих міст. У маленьких обласних центрах ситуація набагато гірша. Там зношеність мереж перевищує усі 70%.

"Коли ми, після масштабної аварії, почали міняти труби - ми побачили, що цих труб місцями вже немає:  вода не йшла в землю лише тому, що навколо колишніх труб скам'яніла земля", - розповів ТСН.ua один з ліквідаторів аварії у місті Родинське, що в Донецькій області. Нагадаємо, аварія в цьому містечку сталася в лютому 2010 року. Жителі залишилися без тепла майже на тиждень. Температурний стовпчик на градусниках за вікнами опустився нижче нуля на 16 градусів. У квартирах було не набагато тепліше...

Аналогічна ситуація і з підприємствами водовідведення: тільки на Чернігівському колекторі сталося за поточний рік більше десяти аварій. Серйозна аварія сталася на початку вересня і в Запоріжжі - в місті обвалився звід ділянки напірного каналізаційного колектора, який приймає стоки двох районів. У липні через аварію на магістральній трубі на кілька днів залишилася без водопостачання Львівська область. А на початку серпня цього року в Києві "попливла" Троєщина - в районі вулиці О.Бальзака прорвало водопровід.

Не вселяють великого оптимізму і електромережі. "Лінії електропередачі, побудовані в радянський час, не розраховані на нинішні навантаження. Старі лінії дуже схильні до впливу погодних умов - вітру, обмерзання і сильної спеки", - зазначає Віктор Рябченко, колишній співробітник "Харківобленерго".

За даними енергетиків, близько 20% магістральних і розподільних електромереж України вимагають повної або часткової заміни. У будь-який момент знеструмленими можуть виявитися сотні сіл і навіть міст України.

В цілому, за даними Асоціації теплотехнічних компаній, в Україні кожен третій будинок потребує капітального ремонту, а 53,6 тис. будинків внесені до списку старих і аварійних. 55% малих міст з населенням до 100 тис. осіб отримують воду за графіком.

60% котелень відпрацювали свій нормативний термін, 38% експлуатуються з ККД менше 50%, а 40% теплопунктів перебувають в аварійному стані. Втрати тепла в тепломережах досягають 50%, що еквівалентно втратам 2,1 млрд. м3 газу. При цьому кількість аварійних мереж водопостачання зросла до 32,5%, а втрати води в мережах водопостачання зросли до 34,5%. Дві ТЕС вже повністю виробили свій ресурс. 90% енергоблоків ТЕС вичерпали свій ресурс експлуатації в 100 тисяч годин, а 51% енергоблоків перетнули загальновизнаний у світі термін фізичного зносу в 200 тисяч годин.

Погана пам'ять чиновників

Незважаючи на достатню кількість негативного досвіду, українські чиновники майже нічого не роблять для того, щоб змінити ситуацію і попередити можливі аварії. Програми з модернізації ЖКГ не фінансуються навіть на третину від заявленого, на підприємствах ЖКГ ті мізерні кошти, які виділяються на ремонт, деколи банально розкрадаються.

Так, в 2007 році МінЖКГ (зараз Мінрегіонбуд) провело і єдиний раз настільки публічно озвучило результати аудиту в підвідомчому йому секторі. З'ясувалося багато цікавих деталей. Так, наприклад, у 2006 році водоканалу Ужгорода держбюджет виділив близько 20 млн гривень на будівництво очисних споруд. В місті провели тендер на вибір компанії, яка займеться цим ремонтом. Перемогла київська маловідома фірма, яка найняла в субпідряд ще менш відому одеську фірму. Одесити ремонт не провели, і зникли разом з грошима. Винні досі не знайдені.

Таких історій безліч. Але це не позбавляє керівництво підприємств ЖКГ від відповідальності за надання якісних послуг. І це робити їм з року в рік все складніше.

Тільки на колектор, який вийшов з ладу в Запоріжжі, потрібно близько 20 млн гривень. До слова, про його поганий стан дізналися ще в 2010 році. Для модернізації водоканалу в Запоріжжі необхідно близько 300 млн доларів.

Всього на модернізацію підприємств ЖКГ за оцінками міжнародних експертів Україні потрібно близько 25 млдр гривень, за підрахунками Мінрегіонбуду - в чотири рази більше.

Втім, наскільки обґрунтовані дані цифри, судити складно. Масштабний енергетичний аудит на підприємствах ЖКГ Україні ще не проводився. Експерти відштовхуються від загальних даних.

Підвищити градус

Але навіть якщо взяти за основу мінімальні ввідні дані - суму в 25 млдр грн, можна з впевненістю констатувати: у найближчі п'ять-сім років держава не зможе знайти такі кошти. Не зможуть осилити ремонт за свій рахунок і комунальні підприємства - їх фінансове становище вкрай не стабільно.

"Обсяг збитків підприємств житлово-комунальної сфери в Україні складають 1 млрд 900 млн грн", - говорить Анатолій Близнюк, міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. За його словами, збитки підприємств ЖКГ у Донецькій області перевищили 870 млн грн, в Луганській області - більше 300 млн грн, у Дніпропетровській області 293 млн грн, в Києві - близько 200 млн грн.

І це мова йде тільки про підприємства теплоенергетики, сукупні збитки водоканалів складають ще близько мільярда. У Міністерстві причинами збитковості вважають "низький рівень тарифного відшкодування витрат на виробництво комунальних послуг. "Комунальні підприємства надають послуги побутовим споживачам собі в збиток. В Україні окупається лише 53% собівартості теплової енергії та 75% собівартості водопостачання", - пояснює Станіслав Захаров, директор Департаменту проектного управління систем життєзабезпечення МінЖКГ.

В результаті, з січня 2012 року рівень кредиторської заборгованості досяг 20,5 млрд грн. При цьому в структурі боргу левова частка (70%) припадає на оплату поставки енергоносіїв: 10 млрд грн - за спожитий природний газ і 4 млрд грн - за електроенергію.

 "Картина, м'яко кажучи, гнітюча. Практично Україна втрачає можливість врятувати галузь і забезпечувати людей теплом через необхідність терміново вкладати в модернізацію галузі декількох сотень мільярдів доларів, яких немає ні в держбюджеті, ні в інвесторів, які не поспішають вкладати свої гроші в комунальну теплоенергетику. Ми стали на порозі, за яким українці будуть змушені самі вирішувати проблеми опалення...", - вважає Віталій Яковенко, голова Асоціації теплотехнічних компаній України.

На його думку, зовсім скоро Україна може повторити сумний досвід Вірменії, де люди, залишені напризволяще, без регламентованих державою норм, рятувалися від холоду, хто як може, аж до буржуйок в квартирах.

Світлана Єрьоміна