Валютні позики дозволять українцям відмивати гроші

У перший день серпня Верховний суд України дозволив українцям заробляти на позичанні грошей і надавати позику в будь-якій іноземній валюті. Правда, це не стосується банківського сектора - ці фінансові установи все ще мають жорсткі обмеження - вони видають споживчі кредити лише у гривні.

В даному випадку мова йде про приватні компанії та фізичних осіб. Саме вони отримують повне право позичати кошти в тій валюті, яку вважатимуть для себе найбільш придатною і виставляти відсотки на свій розсуд.

Нагадаємо, в Україні з 2009 року банки та інші фінустанови призупинили видачу населенню валютних кредитів. А влітку 2011 року Нацбанк і зовсім заборонив кредитувати в інвалюті фізичних осіб.

Розважливий підхід

Відзначимо, до недавнього часу питання позик (не в банківському секторі) не було визначено однозначно на законодавчому рівні. Підприємствам, для того, щоб надати позику, потрібно було отримати спеціальну ліцензію в Нацбанку чи Нацкомуслуг. Рішення Верховного суду спростило процедуру отримання позики - бюрократії стало менше, захисту інтересів кредиторів - більше.

"Це рішення підкріплює позицію кредиторів у суперечках щодо стягнення боргів за договорами позики. Тепер угоди з проведення таких операцій не можуть бути визнані недійсними тільки виходячи з відсутності ліцензії", - пояснює ТСН.ua Лев Пащенко, практикуючий юрист.

За його словами, юристам часто доводилося стикатися з випадками, коли одні громадяни позичали у знайомих гроші під величезний відсоток і обіцяли їм більший прибуток, а потім спростовували договір в суді, на підставі того, що у кредитора не виявлялося ліцензії на здійснення валютного кредитування.

Нагадаємо, відповідно до закону, громадяни України, щоб заробити на позичанні грошей, повинні укладати письмовий договір. Такі вимоги поширюються на суми, які перевищують десять неоподатковуваних податком мінімумів  (170 гривень).

Розмір відсотків встановлюється договором, але якщо він не визначений, то застосовується облікова ставка Нацбанку в розмірі 7,5%. Договір позики вважається безпроцентним, якщо він укладений двома фізособами на суму менше 850 грн, або якщо предметом договору є речі. Зі свого боку боржник повинен написати розписку про отримання грошей.

"Формально, ми змушені були обходити закон. Багато моїх клієнтів позичали у валюті. Усі законодавчі непорозуміння ми обходили просто - прив'язували гривневий кредит до вартості долара, таким чином, на папері кредит був гривневий, але якби курс долара почав рости, суму боргу автоматично б перерахували", - пояснює нотаріус, який побажав зберегти анонімність.

Кому на руку?

Теоретично постанова Верховного суду може стати, на думку деяких експертів, альтернативою банківському кредитуванню. Особливо популярними можуть стати валютні позики, які українські банки не можуть надавати населенню через введення заборони.

"Звичайний беззаставний кредит, з усіма виплатами, зараз доходить до 40% річних, іпотека від 20% річних. Це непідйомні суми для пересічних українців, тому, у тих, хто зможе надати більш низькі відсотки, є всі шанси скласти конкуренцію банкам і кредитним союзам", - вважає Іван Єфименко, брокер з нерухомості.

За словами брокера, часто його клієнти саме через високі відсотків по іпотеці, які пропонують банки, відмовляються від покупки квартири в кредит.

"Навряд ця постанова Верховного суду виведе новий сектор кредитування - підприємствам буде важко скласти альтернативу банкам - у них не той фінансовий резерв, немає гарантій, до того ж, це великий ризик. Без обов'язкових вимог по заставі це нововведення не призведе до конкуренції з банками", - заперечує Лев Пащенко.

Не стане популярним і надання валютних позик. "Я б не ризикнув позичати гроші в доларах або євро. Зарплата у мене в гривнях, а значить, і позичати потрібно в національній валюті", - вважає Олександр Єгоров, інженер-механік, що збирається взяти кредит на покупку авто.

"Перспективи гривні не радують. Всі говорять про те, що національну валюту вже восени чекає серйозне падіння. Хто ж зараз ризикне займати у валюті? Набагато вигідніше і логічніше це зробити в гривні. Особливо, якщо врахувати, що багато українців вже встигли обпектися на валютних кредитах в 2008 році", - міркує Іван Єфименко.

На користь думки брокера говорять і прості цифри: до 2008 року велика частина кредитів була видана у валюті, і внаслідок девальвації гривні у банків різко погіршилася якість кредитного портфеля. Банки стали слабшими, не змогли повноцінно кредитувати економіку - і цей фактор став ще одним фактором економічної кризи.

За неофіційними даними, на кінець 2009 року українські банки у своїх портфелях мали до 50% "поганих" кредитів. За підрахунками Асоціації українських банків, борг валютних позичальників на 2011 рік становив приблизно 180 млрд гривень, з яких на частку населення припадало близько 85 млрд, а на частку юридичних осіб близько 95 млрд гривень.

Всього ж через банківські проблеми, пов'язані з проблемними кредитами, держбюджет недоотримав понад 28 млрд гривень. Чи захоче уряд і фінсектор повторювати історію 2008 року - питання риторичне.

"Грошей у бюджеті немає, уряд не справляється зі своїми соціальними обіцянками, додаткових витрат бюджет просто не витримає", - каже Павло Розенко, провідний експерт Центру Разумкова.

Велике прання

Юристи вважають, що дане рішення Верховного суду швидше за все піде на користь заможним українцям, що бажають легалізувати свої тіньові доходи. Іншим словами, такий дозвіл спрощує їм можливість відмивати гроші.

"Для тих капіталів, які знаходяться в тіні, це рішення Верховного суду дає додаткові можливості для відмивання грошей та їх легалізації. Можна оформити договір, що я позичаю тисячу доларів під тисячу відсотків на годину. Вважайте, що таким чином я законно заробив за короткий час мільйон доларів. Звичайно, з цієї суми потрібно буде заплатити 17% прибуткового податку. Але решта суми стала "білою" і легальною", - прокоментував дане питання в одному зі своїх інтерв'ю Ростислава Кравець, старший партнер адвокатської контори "Кравець, Новак і партнери".

Такий стан речей цілком можливий, особливо якщо врахувати що наближаються вибори до парламенту.

"Різні фінансово-промислові групи будуть фінансувати своїх кандидатів, тому їм знадобляться схеми для переведення в легальну готівку свої доходи. Дозвіл на валютні позики може стати однією з таких схем", - погоджується Лев Пащенко.

Світлана Єрьоміна

А як Ви ставитесь до кредитів та позик? Залишайте свої коментарі під публікацією