Торговельні відносини України з Росією зіпсуються ще більше

У п'ятницю, 23 жовтня, у Берліні відривається Українсько-німецький бізнес-форум. На зустріч зберуться понад півтисячі учасників - представників українського бізнесу та німецьких підприємців, які хочуть зрозуміти, чи вигідно і безпечно їм інвестувати в Україну. Відкриватимуть конференцію прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк і канцлер Німеччини Ангела Меркель. Голова правління Східного Комітету Німецької Економіки Райнер Лінднер розповів кореспонденту ТСН Наталії Фібріг про зацікавленість німецького бізнесу в інвестиціях в Україну і як вирішити проблеми інвесторів на окупованій частині Донбасу.

- Чи є ризик дефолту?

- Загрозу дефолту поки відвернули завдяки міжнародним донорам. Однак це означає залежність України від міжнародних донорів – МВФ, Світового банку, а також ЄС та інших. Це, звичайно, стан, який довгостроково дозволяти собі не можна, це ризиковано. За перше півріччя ми спостерігаємо, що ВВП знижується і українська економіка падає. Звичайно, головною причиною є війна на Сході. Велика частина території з промисловими підприємствами окупована. Однак є і структурні проблеми, які вчасно не вирішили. Мотивація середнього і малого бізнесу в Україні, приватизація, особливо прозора приватизація. Реформи в різних напрямах, модернізація важкої промисловості, структурні зміни на Сході України і я не кажу про окуповані території. Аграрна промисловість досі не досягла максимального рівня, вона працює на половину своєї потужності. Тому роботи дуже багато. Українську економіку ми бачимо в кризовому стані з сильною залежністю від міжнародних донорів.

- Оцініть реформування України?

- Як люблять говорити про реформи в Україні – вони стартували. Наприклад, призначили відповідального за боротьбу з корупцією, почали реформи в судовій сфері, енергетичній, реструктуризацію в "Нафтогазі України", зменшення субсидій, що звісно має протилежну сторону – підвищення тарифів для населення в багато разів. Це в загальному правильні кроки і часто їх робили через вимоги МВФ. Однак, якщо ми задумаємося, що досі в Україні немає жодного судді, який до кінця довів справу у звинуваченні в корупції і виніс вирок! Це показує, що досі боротьба з корупцією не принесла жодного результату! Звільнення суддів і звільнення корумпованих чиновників не є боротьбою з корупцією, тому що ніхто не дає гарантії, що нові будуть відрізнятися від старих. Потрібна функціонуюча правова система, де корупція буде покарана! Досі цього немає.

- Як змінилася роль Росії як торговельного партнера за останній час?

- Це дуже складний розвиток двосторонніх відносин навіть поза війною на Донбасі. Ми побоюємося, що з початком дії зони вільної торгівлі між Україною та ЄС з 1 січня 2016 року торговельні відносини з Росією зіпсується ще більше. Росія з великою вірогідністю закриє свій ринок в деяких секторах, щоб уникнути потрапляння продуктів із Європейського Союзу через Україну за іншими цінами, аніж Росія імпортує. Тому справжній конфлікт ще буде. Ми як Східний Комітет Німецької Економіки завжди говорили, що немає сенсу концентруватися тільки в напрямку ЄС і нехтувати Росією. Тут Україні треба знайти баланс. В енергетиці заплановане завершення економічних стосунків з Росією. Росія сама не хоче транспортувати газ Україною з 2019 року. Також тут треба акуратно підходити до теми і намагатися не аргументувати занадто політично. Росія змушена буде залишатися для України важливим торговельним партнером. Україна повинна мати сміливість визнати це.

- Які шанси є зараз залучити німецьких інвесторів в Україну?

- Німецький комітет східної економіки дуже охоче виконав бажання канцлера Німеччини і прем'єра України і став співорганізатором двостороннього економічного форуму. Ми зібрали величезну кількість учасників, зацікавлених отримати картину про стан української економіки і політики, рамкові умови, які чекають на інвесторів. У нас звичайно є відповідальність перед німецькими інвесторами, які вже працюють в Україні. Це приблизно 600-700 інвесторів, які досі залишаються в країні. Вони чекають і спостерігають, які можливості для роботи у них залишаться. Цим треба дати гарантії і спробувати запросити нових. Це і є мета форуму. Тому важливо, щоб ця конференція дала сигнали інвесторам. І щоб міністри, які приїдуть із Києва, упевнено представили, що чекає в Україні на інвестора і які він матиме гарантії. Наприклад, в аграрній промисловості – рано чи пізно землю потрібно також продавати, щоби інвестор мав гарантії. Треба мати рішучість до радикальних змін. Те саме стосується і питання приватизації і модернізації економіки, наприклад, у важкій промисловості.

- Як сильно бояться інвестори війни на Донбасі?

- Там звичайно проблема в тому, що майже 50% українського ВВП, які країна отримувала роками раніше, відрізані. Місцеве населення страждає, там немає грошей, немає постачання електрики і тепла. Сепаратисти не в стані утримувати населення. Тому це драматичний розвиток і для німецьких підприємців, які частково окуповані, їхні приміщення використовують як склад для військової техніки і це потрібно за Мінськими угодами якомога швидше вирішити. Ми очікуємо також в Мінській контактній групі знаходження форми кооперації у гуманітарній сфері та економічній співпраці, щоб в цей регіон знову поступила готівка, щоб пенсіонери отримували свої пенсії і щоб купувалося вугілля. Ці всі питання потребують вирішення і Німеччина готова підтримати їх технічно. Але для цього потрібне політичне рішення.

Німецький уряд кредитом у понад 500 мільйонів євро надіслав сильний сигнал. Загалом ми говоримо про фінансову допомогу для України з боку міжнародних донорів за 2015-2016 роки в розмірі 28-29 мільярдів євро. Певна частина надійде з Німеччини у вигляді кредиту. Також є домовленості у секторі енергетики. Німецький уряд дуже активний. Тепер питання в тому, наскільки німецькі підприємці можуть отримувати вигоду, чи можуть вони свої ноу-хау вводити в Україну і як повернути довіру, бо наразі інвестори дивляться на Україну стримано і обережно.

Розмовляла Наталія Фібріг