Мізофонія: що це таке і як з нею боротися

Мізофонія – неприйняття звуків і шумів

Роздратування, пов'язане з деякими видами шумів, називають "мізофонією" – автором терміну є Павло Яструбів, що вивчав цю психологічну особливість в Університеті Еморі. Так він назвав звукову чутливість, за якої людина не терпить окремих звуків – зазвичай, у кожного, хто страждає мізофонією, вони свої.

До того ж всі наявні навколо нас звуки вчені ділять на три категорії: нейтральні (до них ми ставимося спокійно і часто просто не помічаємо), неприємні (вони нам неприємні, але не більше того) і тригерні (вони нас дратують, інколи – аж до істерики). Саме до останньої категорії належать шуми, які дратують людей, які страждають мізофонією. Тригерні звуки неприємні всім, але здорові люди, реагуючи на них, скривляться і тільки, тоді як мізофон – саме так називають таких людей – може поводитись неадекватно.

Людям, у яких є неприйняття шумів набуває клінічного характеру, в таких випадках, зазвичай, хочеться втекти і сховатися, вони можуть кричати, бити і ламати речі і навіть нападати на людей – загалом, поводитись неадекватно. Самостійно з такою недугою не впоратися – людям, які страждають від гострої форми мізофонії, необхідно звернутися до фахівця. Але це не означає, що тим, хто реагує на неприємні шуми стримано, але, менше з тим, страждає від них, не потрібно боротися з мізофонією – просто методи вони можуть використовувати інші, немедичного характеру.

Не шкреби виделкою по тарілці!

Встановлено, що найчастіше нас дратують звуки їжі й пиття: плямкання, ковтання, хрускіт фруктів, скрип виделки, якою проводять по тарілці, стукіт ложки об дно тарілки. І якщо в заклади громадського харчування люди, які страждають від таких звуків,  можуть просто не ходити, то що робити, якщо ви стикаєтеся з ними вдома, а створюють їх близькі та рідні люди, від яких нікуди не подінешся – чоловік, мама, дитина? Можна, звичайно, попросити їх їсти максимально безшумно, але не факт, що ваші вмовляння подіють – багаторічна звичка, найімовірніше, виявиться сильнішою.

На жаль, без певної частки обмежень тут не обійтися. Наприклад, прийом їжі в різний час на якийсь період вирішить проблему, але що це за сім'я, в якій чоловік і дружина снідають і вечеряти порізно. Вирішити проблему може тільки розумний компроміс: близька людина починає менше плямкати, тихіше ковтати і менше дряпати виделкою по порцеляні, а ви намагаєтеся не фокусувати свою увагу на створюваних нею звуках. Але як це зробити?

Як боротися з мізофонією

Є кілька доступних способів, що допомагають стримати відразу від неприємних вам шумів. Можливо, вони не змусять вас перевести їх у розряд нейтральних, але й страждати від них ви точно будете менше.

Абстрагуємося. Почувши, як хтось поруч плямкає або хрускотить суглобами пальців, спробуйте абстрагуватися від того, що відбувається. Скажімо, подумайте про що-небудь приємне – літній відпочинк або сукню, яку ви приміряли в магазині. Чим приємнішим буде предмет, про який ви подумаєте, тим легше вам вдасться відволіктися. Можливо, спочатку вам складно буде навіть на якийсь час відійти від реальності, але з часом цей процес увійде у вас у звичку.

Переналаштовуємо слух. Якщо ви потрапите на гучне підприємство, то з подивом виявите, що всі навколо чудово чують одне одного, тоді як ви не можете розібрати ні слова з того, про що вони говорять. Вся справа в тому, що в таких місцях люди переналаштовують свій слух на ті звуки, які для них важливі – в цьому випадку, слова їхніх колег – нехтуючи загальним шумовим фоном. Якщо під час обіду ви замість того, щоб страждати від чийогось плямкання, почнете прислухатися до шуму за вікном, подразник припинить для вас існувати.

Глушимо звуки. Звуки-подразники також можна спробувати заглушити. Способів для цього існує безліч, найпростіший – навушники із записаною на плеєр приємною музикою або аудіокнигою, ввімкнений телевізор, кімнатний фонтанчик з дзюркотливою водою.

Медитуємо. Медитація допоможевам позбутися мізофонії не разово, а системно. Вона зробить вас спокійнішими, завдяки чому на подразнювальні шуми ви почнете реагувати набагато слабкіше або не звертати на них уваги взагалі.

Шукаємо причину стресу. Вчені-психологи впевнені:причина мізофонії– стрес, пов'язаний з недосконалістю життя людини. Найчастіше це відбувається, коли їй чогось не вистачає – скажімо, вона нещаслива в особистому житті або неуспішна в професії. Вирішивши нагальну проблему, вона помітить, що рівень роздратування, що спричинений мізофонією, значно знизився, а то і зовсім зник.

За допомогу у розкритті теми дякуємо психологині Марині Єлисєєвій.

Олександра Волошина