Політологи розповіли про плани НАТО щодо України

Домовленості президента Петра Порошенка з країнами-членами НАТО, досягнуті під час саміту Альянсу в Уельсі 4 вересня, стали дуже важливим і позитивним сигналом для України.

На такій думці зійшлися експерти і політологи, коментуючи ТСН.ua нову політичну реальність, утворену після історичного саміту НАТО.

Так, першим позитивним пунктом стало визнання країнами НАТО агресії з боку Росії відносно України, зазначив політолог і директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.

Це визнання, додав директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії Григорій Перепелиця, говорить про те, що таке формулювання ляже у нову концепцію НАТО, яка буде прийнята після саміту в Уельсі.

"І в цій концепції будуть прописані кардинальні зміни політики НАТО. По-перше, те, що російська агресія є головною військовою загрозою для всієї міжнародної безпеки в цілому, і для євроатлантичної безпеки зокрема. Це означає, що НАТО змінить формат своїх відносин з Росією зі стратегічного партнерства на стратегію регіонального стримування агресії РФ... Змінивши свою функцію з підтримання колективної безпеки на оборонні завдання, Альянс таким чином сприймає Росію як вірогідного противника", - наголосив Перепелиця.

Він додав, що для втілення у життя нової оборонної функції буде значно посилена військова складова НАТО, будуть збільшені військові бюджети країн НАТО, будуть побудовані військові бази НАТО, буде створено штаб і сили швидкого військового реагування, зокрема на території Польщі.

"Це вже дуже потужний заслон щодо таких агресивних намірів Росії. І відповідно у такій ситуації НАТО буде розглядати Україну не як партнера, а як форпост своїх позицій на східних кордонах. Відтак ключевим критерієм стане військово-стратегічне значення положення України", - зазначив Перепелиця.

Таке обороне бачення ситуації дає Україні більше шансів бути прийнятою у НАТО, зазначив експерт. "Це дає нам змогу зняти існуючі перепони. Говорять: у вас неналежним чином реформована армія, у вас конфлікт з Росією, анексована територія. Головним критерієм будуть не політичні, як зараз, а військово-стратегічний критерій", - сказав Перепелиця.

Країни-союзниці НАТО допоможуть українській армії

Другим позитивним сигналом для України стало незаперечення НАТО стосовно військово-технічної допомоги зі сторони країн-членів Альянсу, наголосив Віталій Бала.

"Безпосередньо саме НАТО не буде цього робити, але як країни-учасниці - воно не тільки не буде проти, а можливо навіть буде заохочувати. І в цьому сенсі позитивний сигнал піде ще далі, тому що ситуація буде розвиватися так, що, окрім допомоги у контексті посилення Збройних сил і у реформуванні, ще буде реальна техніка", - вважає експерт.

Він зазначив, що у першу чергу Україні потрібна високоточна зброя і та, "яка зможе збивати літаки", оскільки у Росії їх дуже багато. "Їх кількість значно переважає навіть літаки Англії та Франції разом узяті", - говорить Бала.

Крім того, українська армія потребує забезпечення військовослужбовців екіпіровкою. Зокрема, не тільки НАТО, а й Австралія вже готова допомогати Україні з екіпіровкою військових на зиму.

Щодо країн-членів НАТО, які погодилися надати Україні військову допомогу, то Бала висловив припущення, що це, перш за все, США, які набагато раніше піднімали це питання. Також можна розраховувати на Великобританію. Крім того, Польща збирається допомагати Україні у реформуванні.

"Нам би було достатньо, якби США надали, я думаю, що вони зможуть надати всю зброю, яка необхідна Україні", - зауважив експерт.

Григорій Перепелиця у свою чергу наголосив, що НАТО не буде надавати Україні пряму військову допомогу, поки вона не стане союзником, проте дало країнам-членам Альянсу дозвіл на надання військової допомоги Україні, міру якої країни визначатимуть на національному рівні.

Щодо обіцяної зброї, Перепелиця зауважив, що Україні насамперед потрібна летальна. "Але я не думаю, що дадуть високоточну зброю країни НАТО. Тим більш, що Німеччина вже попередньо відмовилася надавати допомогу. Франція теж очевидно не буде надавати такої допомоги, оскільки вони дуже зацікавлені у збереженні обличчя пана Путіна. Але такі країни, як Норвегія, Канада, Польща, Румунія... Румунія вже зголосилася надати таку допомогу", - сказав Перепелиця.

Політолог наголосив, що Україна може отримати від помічників колишнє радянське озброєння у гарному експлуатаційному стані. "Тим більш вирогідно, тому що зараз буде прийнята програма переозброєння цих країн на новітню зброю. Відтак цю радянську зброю все одно будуть кудись дівати. Це гарний привід, щоб передати її Україні", - зауважив Перепелиця.

Водночас США та Британія, на думку експерта, нададуть допомогу нелетальною технікою, тобто, це буде обладнання, засоби захисту, розвідки, тилового забезпечення. "Але я не думаю, що вони підуть на те, щоб дати нам танки, літаки і важку зброю", - додав він.

У свою чергу політолог Тарас Березовець назвав домовленості Порошенка із НАТО та країнами-членами Альянсу дуже вигідними та безпрецедентними, "оскільки тут закладені чотири трасти (трастові фонди, які сприятимуть вирішенню питань логістики, комунікації, кіберзлочинності, соціальної реабілітації поранених, - ред.), які будуть наповнювати країни Альянсу".

"Друге - те, що будуть створені програми закупівлі зброї у таких країнах як Канада, США, Литва та Польща, як мінімум. І зараз ми вже бачимо, що Італія домовилась про продаж Україні 90 броньованих машин. Очевидно, що коло цих країн буде постійно розширюватися", - наголосив Березовець.

Він зауважив, що 5 вересня українські представники підписали у Мінську перемир'я з Росією, "ЛНР" і "ДНР", що говорить про те, що Порошенко, очевидно, має гарантії, у тому числі й непублічні, щодо зміцнення українських Збройних сил, проведення реформи, укріплення наших підрозділів і кордону з Росією.

"Україна наразі потребує більше високоточної зброї. Йдеться насамперед про ПЗРК (протиповітряні зенітно-ракетні комплекси) і протитанкову зброю, протитанкові керовані ракети, які може отримати від Канади і США", - додав Березовець.

Нагадаємо, що НАТО підтримало мирний план Порошенка і готове зробити рішучі кроки, щоб наблизити мир в Україні.

5 вересня за результатами зустрічі тристоронної групи у Мінську, де було підписано протокол до угоди про перемир'я, Порошенко наказав військовим припинити вогонь на Донбасі. Бойові дії "заморозили" о 18:00 за Києвом.