Здрастуй, особистий декаданс!

От що я вам скажу: задовбали всі ці секрети успіху, рецепти гарного вигляду і рекомендації стосовно здорового способу життя. Що це за мода на природність і красу, коли в світі з природного тільки й лишилося, що перука на голові Алли Пугачової? Що це за бенкет під час чуми? Ще й тридцятки не стукнуло – вже треба записатись на пілінг та підтяжку, припинити пити пиво з друзями, слухати рок-н-рол на повні оберти і перетворити себе на УГ, котре цікавиться екологічно чистими пакетами та мінералкою "Евіан", так ніби стара добра хлорована воді з-під крану вже не пасує.

А все чому? А тому, що куди оком не кинь, який канал не ввімкни і на який сайт не залізь – скрізь мода на всохлих телезірок і язвенників. Актриси Голівуду через одну нагадують жертв Аушвіца. Анемічні актори з вимученими посмішками нагадують не чоловіків, а безтілесних примар статі унісекс. Поголовно всі не палять (колір обличчя), не вживають алкоголь (голосові зв'язки), до осатаніння займаються в спортзалах (треба, щоб камера могла вихопити всі кістки на тілі), сидять на дієтах (з тих же причин), не їздять автомобілями (щоб не забруднювати атмосферу), всиновлюють по половині Африки на душу населення (вважається, що так вони демонструють расову рівність і допомагають нещасному континенту швидше прийти до світлого майбутнього). Вони навіть кави не п'ють! А поганий приклад заразний. Всі хочуть бути зірками, нехай навіть в радіусі двох кілометрів у власному районі. І результат не бариться.

Нещодавно у світі відмічали всесвітній день "Бітлз". Понад півстоліття пройшло, як вони вибухнули на музичному небосхилі, а їхня музика досі найхітовіша, їхні костюми і зачіски досі є об'єктом наслідування, вони – поза часом і простором. І що? Легендарна четвірка замолоду пила-гуляла так, що Гайд-парк шумів. Не згадуймо про Джона Леннона окремо, бо той ще й наркотиками закидався під зав'язку, знімався в чім мати народила для різних сесій, і взагалі. І геніальні пісні при цьому писав, і не соромився. Згадаймо вічних "Бітлівських" суперників, "Роллінг Стоунз" – поголовно алкоголіки і наркомани. А досі живі-здорові, і у свої 70 з гаком фору дадуть на сцені десятьом "Ван Дайрекшн" і решта дрібноті пузатій. Стівен Тайлер, старий добрий рокер, любить з ностальгією згадувати, як колись сказав своїй дочці Лів, майбутній акторці: "Якщо хочеш навчитись грамотно скручувати косяк – спитай у татка". І це кращі люди планети, легенди. І ім'я їм – легіон. А якщо хтось дуже хоче вставити слівце про шкоду такого способу життя, і що он Елвіс, мовляв, помер, то я вам охоче відповім – так, помер. Але помер Королем рок-н-ролу, помер молодим, багатим, знаменитим, і помер весело. А це таки краще, ніж жити до ста літ сірим, занудним і вічно у поганому гуморі, дусячись в ресторані листком зеленого салату, поки навпроти п'ють червоне вино, закусуючи м'ясом з кров'ю.

Відтак, мій девіз – ні! Ні усій цій штучній красі, сумнівним еталонам, вимученим фізіям. Так – свободі поводження і радості життя. Отже, вранці замість зеленого чаю з медом – кава, і тільки кава. Обов'язково з цигаркою. Для особливо вільних у поглядах – ще й з коньяком. Після роботи – жодної додаткової роботи, навіть за преміальні – з друзями на пиво і футбол. Не страшно, що вся жіноча половина твого офісу летить стрімголов додому, бо треба нагодувати дітей і спекти качку до чоловікового повернення – сьогодні нехай цим займеться чоловік, це, зрештою, і його діти теж. Всі подруги сидять на дієті? Періодично ходіть обідати у Макдональдс у них на очах! Хочеться ввечері повалятися на дивані і з'їсти кусень торта з чаєм? Валяємось і отримуємо гарний настрій! Потім трохи більше походимо пішки і сходимо разів два в басейн, якщо мулятиме зайвий кілограм. До речі, про кілограм – любімо себе за те, що він у нас є, а не за те, що на місці теоретично випуклих форм у вас – мінус другий розмір. Це не оцінить ніхто, бо навіть ваш улюблений Бред Пітт (для тих, в кого він улюблений) свого часу переймався, що якось, повернувшись з роботи, сплутав свою еталонну дружину Аджеліну з вішаком у передпокої. Ні ханжам та їхнім подобам! Якщо вас пригощає в барі незнайомець – не сахайтесь, мов від привиду, випийте і подякуйте! Звільніть себе, досить оглядатися на те, що наче б пристойно та правильно. Співайте, коли співається і танцюйте, коли танцюється, навіть якщо це пів на дванадцяту ночі і у вас нервові сусіди – занесете якось їм кіло цукерок за незручності. Одне слово – просто живіть, і – здрастуй, особистий декаданс! Життя надто коротке, аби прожити його за правилами.