Що втрачає Трамп, коли захищає націоналістів - Süddeutsche Zeitung

Лише під великим тиском президент США Дональд Трамп все ж засудив насильство правих у Шарлоттсвіллі, і швидко взяв свої слова назад. Навіть його колишній директор із зв'язків з громадськістю Скарамуччі впорався б краще.

Про це пише Торстен Денклер у статті "Що втрачає Трамп, коли захищає націоналістів", опублікованій на сайті газети Süddeutsche Zeitung.

Минуло трохи більше 24 годин, перш ніж президент США Дональд Трамп знову став собою. Тим, хто про насильство в суботу в Шарлоттсвіллі сказав, що воно походило від "багатьох сторін". Не кажучи вже про те, що молода жінка була вбита автомобілем, який білий націоналіст спрямував у натовп демонстрантів. Праві радикали пізніше вітали Трампа в Мережі за те, що він їх не засуджував.

Трамп зробив це лише в понеділок, 14 серпня. Ймовірно, під тиском з боку небагатьох людей, які мізкують раціонально, в його команді радників. І під тиском з боку багатьох республіканців, які хочуть, щоб насильство правих показали, як воно є. Трамп покірно прочитав написане, без відчутного співчуття. Запитання ставити не дозволили.

Однак, у цей вівторок, у своїй нью-йоркській Trump Tower, яку він відвідав вперше після інавгурації, він узяв свої слова назад. Так, жахливо, що таке сталося з бідною жінкою. Але насильство з обох сторін, чи не так? І він – єдиний політик, який скаже про це вголос.

Насправді, навряд чи тут можна щось додати. Насильство було з обох сторін. Ось тільки одні, розмахуючи прапорами зі свастикою, викрикуючи расистські та принизливі гасла, бажали усіляких напастей євреям, чорношкірим, мусульман та всім, хто їм чужий. А інші, з чистого гніву почали стихійну несанкціоновану контрдемонстрацію.

США – батьківщина свободи слова

США вважаються батьківщиною свободи слова. Перша поправка від 1791 року гарантує свободу слова і зібрань. Це також означає, що жодна думка не може вважатися настільки абсурдною, щоб не підпадати під захист цієї статті. Тут кожний може безкарно заперечувати навіть Голокост.

Але є те, що недооцінює Трамп: у США дуже гостре відчуття моральних обмежень свободи слова. Ксенофобія, расизм і людиноненависництво явно переходить ці межі. Така позиція вкоренилася і серед консервативних шарів. Фактичний та очікуваний повсякденний расизм постійно обговорюється в США. Американське співтовариство дуже чутливо ставиться до цієї теми.

Справжня банда в Шарлоттсвіллі має так само мало спільного з американським суспільством, як AfD в Німеччині з німецьким. Вона є лише невеликою меншістю.

Сполучених Штатів не було б без міграції

Але Трамп дав стимул цій меншості, потурав її ворожості, зробив ксенофобію знову прийнятною. У Twitter він нападав на всіх і все. Тільки не на білих націоналістів.

Але США відрізняються. Це країна, в якій майже кожен може розповісти сімейну історію міграції. Це країна, якої не було б без часто важкої міграції з Європи, Африки, Південної Америки, Азії та арабського світу.

Трампу варто було б хоча б раз відвідати Музей імміграції на острові Елліс у своєму рідному місті Нью-Йорк. Там описано багато доль мігрантів. Предки Трампа також починали в США як іммігранти.

Імміграція є невід'ємною частиною американської ідентичності. Якщо Трамп зараз створить враження, що він з переконання не відкидає радикальний націоналізм і фантазії про перевагу білих, то і для консервативних американців він виявиться помилковим боком. 

Скарамуччі несподівано розумно висловився у телевізійній програмі

Трампу байдуже до цього, як і до багатьох інших питань. Він вважає себе найкращим президентом всіх часів. Але тепер його консервативні прихильники поступово прокидаються.

Колишній директор з комунікацій Ентоні Скарамуччі, який перебував на посту 10 днів, несподівано розумно висловився про це у понеділок ввечері в нічному ток-шоу Стівена Кольбера. Він не бачив у Білому домі жодного расиста. Але, що його дуже засмутило, так це високий рівень толерантності до расизму в Білому домі.

Багато людей в аудиторії або їхні сім'ї стикалися з дискримінацією. Безумовно, і його власна родина. Він вважає це "огидним і ганебним". І кожен день свого життя він буде боротися з цим. Расизм "абсолютно неприпустимий".

Скарамуччі це зрозумів. Трамп – ні.