США після Дональда Трампа: топ-5 викликів та завдань для Джо Байдена

Дональд Трамп став першим президентом за всю американську історію, якому двічі оголосили імпічмент. У середу, 13 січня, Палата представників висловила недовіру поки ще чинному главі держави, звинувачуючи у заклику до заколоту проти уряду США під час захоплення Капітолія 6 січня. Рішення підтримали 232 конгресмени: 222 демократи та 10 республіканців. Це також найбільша підтримка імпічменту серед членів рідної партії президента за всю американську історію. Тепер слово за Сенатом, який збереться не раніше від 19 січня, хоча новообраний Джо Байден і закликає зібратися верхню палату Конгресу позачергово. Проте вже 20 січня відбудеться інавгурація Джо Байдена, і Дональд Трамп втратить свої президентські повноваження. 

То навіщо ж демократи педалюють цю тему? Разом з експертами ТСН.ua розбирався, чи може Дональд Трамп постати перед судом через події 6 січня, та яку країну він залишає своєму наступнику Джо Байдену. 

Кінець кар’єрі Трампа 

Під час виголошення другої недовіри Дональду Трампу у середу, 13 січня, спікерка Палати предстаників Ненсі Пелосі була одягнена так само, як і під час голосування першого імпічменту. Демократи пішли на це після відмови віцепрезидента Майка Пенса застосувати 25 поправку Конституції США для усунення Трампа від виконання президентських обов’язків. Пенс вважає, що це "створило б жахливий прецедент", тому він "не поступиться намаганням Палати представників грати в політичні ігри". 

Але демократів це не зупинило. Вони запустили другу процедуру імпічменту й успішно провели її через Палату представників, заручившись підтримкою десятьох республіканців. Сам Дональд Трамп вже вкотре охрестив це "полюванням на відьом". Проте справа за Сенатом, який до 19 січня на канікулах. Саме Сенат має провести суд під головуванням верховного судді Джона Робертса. За американським законодавством це дорівнює обвинуваченню у кримінальній справі, де сенатори виступають як присяжні, й вимагає дві третини голосів. 

Лідер сенатської більшості Мітч Макконнелл вже заявив, що навіть якби процес у верхній палаті розпочався цього тижня і імпічмент розглядали невідкладно, остаточний вердикт не було б винесено до 20 січня. Але американська преса пише, що Мітч Макконнелл вагається. За інформацією The New York Times, у приватних розмовах із республіканцями він не приховував свого гніву і вважає, що Трамп заслуговує імпічменту. 

В останньому дописі перед безстроковим баном, а потім і остаточним видаленням акаунту з Twitter, Дональд Трамп написав, що не піде на інавгурацію Джо Байдена. Раніше повідомлялося, що в цей день він збере мітинг у Флориді, де заявить про плани балотуватися у 2024 році. Саме проти цього, як пише американська преса, і продовжують боротьбу демократи. Якщо Сенат визнає Трампа винним, це автоматично відкриває шлях для ще одного голосування у верхній палаті — заборони 45-му президенту США обіймати високі посади, що унеможливить його балотування 2024 року.  

Подейкують, що це підтримує Мітч Макконнелл й інші республіканці. Після подій 6 січня розкол у Республіканській партії лише поглибився. Деякі взагалі вважають, що політичній кар’єрі Трампа кінець, а на перший план виходить Майк Пенс. Проте до наступних президентських виборів у США ще цілих чотири роки і на плечі Джо Байдена після Дональда Трампа звалилася ціла купа викликів, які йому доведеться вирішувати. 

Топ-5 головних викликів і завдань для Джо Байдена на посаді президента: 

Поляризація суспільства 

Як би там не було, за Трампа проголосували 74 млн американців. І, що найцікавіше, за роки його президентства сформувалася велика кількість не так прихильників республіканців, як "трампізму". До цього, як пише американська преса, додається ще й расова напруга, яка дуже чітко проявилася під час протестів Black Lives Matter ("Життя чорних мають значення" після смерті темношкірого від рук поліцейського). 

"Зменшення політичної поляризації суспільства, яка з'явилася останніми роками і почала впливати на всі процеси, коли це лише свій-чужий, майже як наш 2004-й і 2014 роки. Тому ця соціальна зміна — завдання номер один. Саме про це Байден і говорить", — каже ТСН.ua директорка Програми безпекових студій, членкиня Ради зовнішньої політики "Українська призма" Ганна Шелест. 

Джо Байден вже не раз казав, що він — президент всіх американців і не буде робити поділ на "синіх" чи "червоних". За словами директора Центру міжнародних досліджень при Одеському національному університеті І.І. Мечникова Володимира Дубовика, Байден і його оточення надсилають сигнали, що вони не надто наполягають і сприймають ідею продовження імпічменту Трампу, щоб республіканці не блокували кожен крок Байдена у Сенаті й Конгресі, хоча демократи матимуть там перевагу. 

"Подолання рівня ворожнечі та поляризації — це дійсно важливе завдання. Хоча швидко воно не вирішується. Байдену буде важко, будуть певні виклики. Загроза в тому, що частина країни вимагає від нього жорсткої поведінки щодо республіканців і Трампа особисто, які не визнавали результатів виборів. В останні місяці Байден постійно робить заяви про готовність зустрітися і працювати з республіканцями. Але буде певний тиск частини країни й активістів його партії, щоб Байден був більш жорстким", — каже ТСН.ua Володимир Дубовик. 

COVID-19

Інформація про те, що Трамп ще у лютому 2020 року навмисно применшував ризики коронавірусу, щоби не створювати паніки, облетіла всі світові ЗМІ. Навіть у жовтні минулого року Трамп все ще заявляв, що люди втомилися чути про COVID-19. У підсумку ситуація з поширенням коронавірусу у США — одна з найгірших у світі. Від нього померли понад 385 тис. американців. Тільки за останню добу інфікувалося понад 230 тис. І це тоді як уже місяць у Штатах триває вакцинація. Окремі штати скаржаться, що федеральна влада затягує з постачанням вакцин. Про таке напередодні заявив і мер Нью-Йорка Білл де Блазіо.

"Байден вже заявив, що боротьба з наслідками коронавірусу буде одним із його перших пріоритетів. Він вважає, що США вкрай неефективно відреагували на пандемію. Цифри ми бачимо, у США одна з найгірших ситуацій з розповсюдженням коронавірусу. Тут проблема не тільки медичної системи чи тих заходів, які вводив федеральний уряд, а й питання великої кількості прихильників Трампа, які займали, як і він, позицію, що це взагалі не заразно, маски не потрібні тощо. Тобто, це наразі комплексна проблема для Байдена", — вважає Ганна Шелест. 

Економіка

Джо Байден вже пообіцяв довести темпи вакцинації до 1 млн щеплень на день (за перших три тижні, починаючи з 14 грудня, було вакциновано лише 7 млн осіб). Це, на думку його адміністрації, вже навесні дозволить відкрити школи і перезавантажити економіку. Хоча вже зараз від перехідної команди Байдена, яка відповідає за боротьбу з COVID-19, у ЗМІ просочується інформація, що ця обіцянка може бути не виконана через бюрократичний хаос і небажання команди Трампа передавати справи наступникам. 

Економіка за Трампа дійсно зростала, як і середня зарплата, особливо для людей з невеликими доходами, а рівень безробіття був нижчим від 4%. З поправкою на інфляцію дохід середнього американського домогосподарства від 2016-го до 2019 року зріс на 9%. І якби не пандемія COVID, яка боляче вдарила по американській економіці, а рівень безробіття перевершив показники часів Великої депресії, з великою часткою вірогідності Трамп би виграв другий термін. 

"З весни минулого року американська економіка загальмувала. Літом і восени вона трохи вийшла з цієї коми. Але проблеми є. Грудневі звіти доводять, що Америка втратила до 140 тис. робочих місць. Плюс, є проблема з фінансовою підтримкою населення і підприємців. Нещодавно США ухвалили виділити по $600 допомоги кожному домогосподарству. Але люди насміхаються, питаючи, що таке $600? Тому зараз триває суперечка щодо збільшення цієї суми. Проте розуміння, що для допомоги американцям цієї суми недостатньо, є", — каже Володимир Дубовик. 

Американська армія і НАТО

"Америка повернулася". Саме так казав Джо Байден очільникам західних держав у телефонних розмовах. Так, обрання Байдена вже саме собою сигналізує про зміцнення трансатлантичної єдності. Але за цим показним символізмом криється низка конкретних проблем. І найбільша з них — це військова. 

Афганістан, Ірак, Сирія і Німеччина — саме з цих країн Трамп почав виводити американські війська, або скорочувати їхню чисельність там. Зі вступом Байдена на посаду, у нього залишиться лише 14 тижнів, щоб вивести американські війська з Афганістану до 1 травня за підписаною в Досі угодою. Проте найсильніше Трампа критикували саме за Німеччину — це найбільше перебазування в Європі після Другої світової війни. З Німеччини виведуть майже 12 тис. американських військових, а не 9,5 тис., як оголошували раніше: 6,4 тис. мають бути переведені до США, а 5,6 тис. — до інших європейських країн (Італії), а в Німеччині залишать близько 25 тис. американців. 

Зовнішня політика 

Переважна більшість експертів каже, що за Джо Байдена американська зовнішня політика стане більш прогнозованою і традиційною. Навряд чи новообраний президент називатиме COVID-19 китайським вірусом, як це робив Трамп. Але заплющувати очі на TikTok і Huawei теж не стане. Не буде Джо Байден і так відчайдушно прагнути зустрічі з Володимиром Путіним, як і не розриватиме традиційні міжнародні альянси. Навпаки, у перший день перебування на посаді (тобто вже 20 січня) Джо Байден обіцяв поновити участь США у Паризькій кліматичній угоді і ВООЗ (Трамп звинувачував Організацію у змові з Китаєм, яка призвела до розповсюдження коронавірусу), а також повернутися до ядерної угоди щодо Ірану. 

"Але топпріоритетом зовнішня політика не буде, або ж тільки там, де допомагатиме внутрішньому порядку денному. Байден, як трансатлантист, налагоджуватиме відносини з Європою, Німеччиною, можливо, зустрінеться з російськими очільниками, долучиться до нової стратегії НАТО. Це все буде і ми вже бачимо, що його команда збирає думки серед експертів, зокрема й не американських. Щодо України, Трамп міг не цікавитися нами, але були Держдеп і Міноборони. За Байдена ми бачимо, що на рівні цих людей інтерес до України та Чорноморського регіону також є. Гадаю, на перших етапах, як би самому Байдену не хотілося займатися зовнішньою політикою, він все ж таки передасть це на рівень Держдепу й Міноборони", — вважає Ганна Шелест.