21 жовтня: іменини, походження, значення і характер імен
Сьогодні День ангела святкують Максим та Панас
Традиційними українськими іменами були імена святих або біблійних персонажів, що мали єврейське, латинське, грецьке походження, бо їх носили перші святі й мученики. Окрім того, в українській культурі трапляються імена скандинавського походження, які разом з собою принесли лицарі-варяги. Такі імена, наприклад, носили перші князі.
Слов’янський фольклор також налічує багато імен дохристиянських божків чи імен просто складених із понять або прикмет, які батьки хотіли передати своїм дітям, бо вірили, що ім’я має магічну силу.
Максим
Походження імені є давньоримським. З латинської воно перекладається як "найвеличніший". І справді, Максими – це чоловіки, які здатні підкорити всі вершини та буквально перевернути світ і покласти його до своїх ніг.
У дитинстві Максим не приносить батькам і вчителям жодних турбот. Він добре вчиться, у нього нормальні взаємини з однолітками. Читає різні книжки, і в нього розвивається багата уява. Із задоволенням ходить у театр на дитячі спектаклі.
Йому не вистачає вольових якостей, упевненості в собі і завзятості. Він позбавлений "пробивних" здатностей і до того ж має звичку у всьому сумніватися. Але незважаючи на ці недоліки, Максим відкрита до спілкування людина. Він доброзичливий, завжди готовий надати допомогу. Намагаючись побачити в людині тільки гарне, Максим погано відрізняє добрих людей від поганих. Не ставить перед собою мети зробити кар'єру, але, захопившись справою, може домогтися значних результатів.
Максими успішно працюють будівельникам, ковалями, фотокореспондентами, вчителями. Можуть бути політиками.
Максим рано починає звертати увагу на дівчат. До вступу в шлюб уже має великий досвід спілкування з жінками. Терплячий і не буде квапити дружину, коли вона надовго затримається перед дзеркалом. Але терпінням його не слід зловживати - воно не безмежне.
Любить спілкуватися з дітьми. Охоче водить їх у дитячий садок і на прогулянки, читає їм казки й допомагає робити уроки. У шлюбі вірний.
Панас
Ім’я Афанасій (Панас) давньогрецького походження, означає: "безсмертний". Це ім'я сьогодні зустрічається нечасто.
Чоловіки з таким ім'ям неконфліктні й добрі, їх можна порівняти із Володимирами. Зовні дуже приємні, скромні й часто нерішучі. По службовим сходам просуваються повільно. Панас – це людина занадто м'яка, нехитра й занадто добра для сьогодення. Однак своєю добротою й м'якістю він може домогтися багато чого, іноді більше, ніж інші – завзятістю.
"Зимові" - занадто вперті, люблять у суперечці доводити свою правоту, справедливі - нерідко на шкоду собі. Будь-яку справу доводять до кінця. Вони покладливі й оточені друзями, ніколи не нав'язують своєї думки. "Зимові" Панаси - мовчуни, воліють слухати, ніж висловлюватися самим. Люблять подорожувати, у них гарна пам'ять, багато хто з них прекрасно володіє пером - з таких виходять письменники й учені. "Осінні" - товариські, без примусу візьмуть на себе частину домашніх турбот, люблять тварин. Вони милостиві й завжди безкорисливо допоможуть людям.
"Весняні" - часто бувають одружені двічі, у них складний характер: вони уразливі, чутливі й зовсім не можуть ставитися до себе критично. Прив'язані до місця й не люблять відрядження. Найбільше цінують волю й незалежність, відкидаючи насильство. Деякі з них стають священнослужителями, однак, приймаючи сан, імені свого не міняють.