Самотні татусі в Україні живуть у злиднях та не можуть знайти роботу

Щонайменше 250 тисяч українських батьків-одинаків цього тижня відзначали свій день. Попри всі стереотипи чоловіки таки довели: вони не пропадуть ні на кухні, ні на дитячому майданчику. Впораються і з хворими животиками, і з вередливим настроєм.

Батько-одинак  Адам-Петро Беркут розповідає: "Прання, прибирання, догляд за дітьми – все на мені. А раніше я працював з ранку до ночі".  Старий годинник його щоранку піднімає з ліжка, старі фотокартки з ще живою дружиною надихають на подвиг, і забороняють думати, що він теж - парубок у віці. Зібрати дитину, зварити їсти, підготувати одяг на всі випадки життя - це не героїчно, якщо обов'язок  не падає на голову  раптово і  у 54 роки, йдеться у сюжеті ТСН.

Те, що кожна жінка насправді  теж працює в дві зміни, для багатьох чоловіків - загадка. Нашому герою  дружина нічого  не  пояснювала. Виховала старшого сина, не обтяжуючи чоловіка  підгузками та прасками.  Але під час пологів, коли на світ з'являлася друга дитина, у жінки стався інсульт. Вона померла за два тижні. Адам кинув роботу і вчився няньчити. Цієї осені вперше ковтнув свободи. Старшого сина взяли в інтернат поруч з будинком, молодшого вдалося влаштувати в садок. Чоловік вперше замислився про роботу і майбутнє.

А от Сергій відсудив сина у колишньої дружини. Довів, що   жінку її особисте життя з новими чоловіками цікавило більше, ніж  дитина від колишнього. Тепер хлопчики досхочу граються в свої ігри. Та інколи  нудьга гризе серце, і тоді разом розучують пісні про мам - тверезих та відданих.

Ще гостріше бракує мами татові  Борису.  У нього не хлопчик, а дівчинка.  До дев'яти років Маріам ходила з коротко підстриженим  волоссям.  За пранням та кухнею було не до зачісок. Тепер вона забажала косу і інтимних порад. Маріам скаржиться: "З татом жити іноді важко, тому що коли мені потрібно переодягатися, особливо коли митися йду, і татові митися, то ми виходимо, і нам це все набридає".

Вони живуть разом в одній кімнаті в гуртожитку. Грошей одинакам заробити важко. Постійні лікарняні та ще додаткові 10 законних днів відпустки роботодавців відлякують. Доводиться або приховувати свій статус одинака, або погоджуватися на мінімальну ставку.